Calocera cornea

?Калоцера рогоподібна
Група плодових тіл калоцери рогоподібної на гнилій деревині листяного дерева
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Тип:	Базидіомікотові (Basidiomycota)
Рід:	Калоцера (Calocera)
Вид:	Калоцера рогоподібна
Біноміальна назва
Calocera cornea (Batsch) Fr., 1827
Посилання
Вікісховище:	Calocera cornea
EOL:	188676
NCBI:	29889
MB:	237408
IF:	237408

Калоцера рогоподібна (Calocera cornea) — вид базидіомікотових грибів роду Калоцера (Calocera) родини дакриміцетових (Dacrymycetaceae). Широко поширений сапротрофний гриб, який вирізняється характерними яскравими драглистими плодовими тілами, що формою нагадують маленькі ріжки.

Вид був уперше науково описаний у 1783 році німецьким натуралістом Августом Батчем під назвою Clavaria cornea. У 1827 році видатний шведський міколог Еліас Магнус Фрис перевів цей таксон до роду калоцера (Calocera). Родова назва походить від грецьких слів *kalos* — «красивий» та *keras* — «ріг», що вказує на привабливий зовнішній вигляд плодових тіл. Видовий епітет лат. *cornea* перекладається як «рогова» або «рогоподібна».

Плодові тіла цього виду є дрібними та мають специфічну структуру, що поєднує ознаки рогатикових та желеподібних грибів.

• Плодове тіло: Має вигляд дрібних вертикальних шпильок, циліндричних або шилоподібних ріжків. Вони зазвичай прості, нерозгалужені, хоча зрідка можуть бути вилоподібно роздвоєними біля верхівки. Висота коливається в межах 0,5–1,5 (іноді до 2) см, а товщина становить усього 1–3 мм. Поверхня гладка, клейка або слизька в вологу погоду. Колір варіюється від яскраво-жовтого до яєчно-жовтого чи жовто-оранжевого; при висиханні плодові тіла темнішають, стають червонувато-помаранчевими або рогоподібно-бурими і сильно зморщуються.
• М'якоть:** Драглиста, щільно-желатинозна, досить еластична, без вираженого смаку та запаху. При висиханні стає твердою і хрящуватою, проте після дощу здатна знову відновлювати колишню форму й консистенцію.
• Гіменофор: Гладкий, покриває всю поверхню плодового тіла (окрім самої основи).
• Мікроскопічні особливості: Базидії мають дуже характерну для всього порядку Dacrymycetales форму налаштувального камертона (двозубої вилки). Спори гладкі, циліндричні або алантоїдні (ковбасоподібні), розміром 7–11 × 3–4,5 мкм, спочатку одноклітинні, з часом утворюють одну поперечну перегородку.
• Споровий порошок: Білий або світло-жовтуватий.

Калоцера рогоподібна є космополітом — гриб поширений на всіх континентах, за винятком Антарктиди. Зустрічається по всій території України в лісах різного типу.

Гриб є сапротрофом на мертвій деревині. Він оселяється виключно на опадних гілках, пнях, сухостоях та гнилій деревині листяних порід (найчастіше на дубі, буці, березі, вільсі). Росте великими скупченнями, часто утворюючи численні ряди або щільні «килими», що проростають крізь тріщини в корі після рясних дощів. Сезон активного плодоношення триває з початку літа до пізньої осені (з червня по листопад), а в м'які зими плодові тіла можна знайти навіть у грудні.

• Calocera viscosa (Калоцера клейка) — має значно більші за розміром плодові тіла (до 5–10 см), які виразно кущисто розгалужені. Головна екологічна відмінність — вона росте виключно на деревині хвойних порід.
• Clavulinopsis fusiformis — схожа за формою, але її м'якоть крихка (не желатинова), а росте вона безпосередньо на ґрунті серед моху чи лісової підстилки, а не на деревині.

Гриб вважається неїстівним через свої вкрай малі розміри, жорстко-драглисту консистенцію та відсутність харчової цінності. Токсичних речовин у його складі не виявлено, проте кулінарного інтересу він не представляє.

• *Lowlow P.* Dacrymycetales // Fungi of Switzerland. — 1986. — Vol. 2. — P. 300–315.
• *McNabb R. F. R.* Taxonomic studies in the Dacrymycetaceae. II. Calocera (Fr.) Fr. // New Zealand Journal of Botany. — 1965. — Vol. 3, Issue 1. — P. 31–58.