Алондра рудощока
| ?Алондра рудощока | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Алондра (Calendulauda) |
| Вид: | Алондра рудощока |
| Біноміальна назва | |
| Calendulauda poecilosterna (Reichenow, 1879) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Alauda poecilosterna Mirafra poecilosterna | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Calendulauda poecilosterna |
 Віківиди: | Calendulauda poecilosterna |
 ITIS: | 916549 |
 МСОП: | 22717112 |
 NCBI: | 1364980 |
Ало́ндра рудощока[2] (Calendulauda poecilosterna) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Східній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 15-16 см, з яких від 6,4 до 7,9 см припадає на хвіст, вага 24-33 г. Довжина дзьоба становить 1,4-1,65 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і верхня частина тіла сіра, тім'я і спина мають коричневий відтінок. Надхвістя сіре, поцятковане світлими плямками. Обличчя рудувато-коричневе, над очима малопомітні світлі "брови", через очі походять темні смуги. На підборідді. горлі і грудях білуваті смуги. Живіт білуватий, боки рудувато-коричневі, гузка білувата. Крила коричневі, пера на крилах мають світлі края. Всі стернові пера мають сірувато-коричневе забарвлення.
Поширення і екологія
Рудощокі алондри мешкають на півдні Ефіопії і Сомалі, на південному сході Південного Судану, на північному сході Уганди, в Кенії та на півночі Танзанії. Вони живуть в саванах і колючих чагарникових заростях. Живляться комахами. яких шукають на землі, зокрема термітами. Гніздування відбувається з грудня по січень і з березня по червень. В кладці 2 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Calendulauda poecilosterna. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 05 березня 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).