Жайворонок тонкодзьобий
| ?Жайворонок тонкодзьобий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Малий жайворонок (Calandrella) |
| Вид: | Жайворонок тонкодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Calandrella acutirostris Hume, 1873 | |
 Ареал виду Гніздування Зимування | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Calandrella acutirostris |
 Віківиди: | Calandrella acutirostris |
 ITIS: | 558977 |
 МСОП: | 22717325 |
 NCBI: | 670335 |
Жа́йворонок тонкодзьобий[2] (Calandrella acutirostris) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Центральній і Південній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 18-23 г. Довжина дзьоба становить 58-65 мм, довжина дзьоба 13-15 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла світло-піщана, охристо-сіра або сірувато-коричнева, тім'я і верхня частина спини поцяткована тонкими, темними поздовжніми смугами, у деяких особин на тімені вони відсутні. Надхвістя піщане з рожевуватим відтінком. Махові пера темно-сірувато-коричневі з бладо-коричневими краями, першорядні і другорядні покривні пера крил мають широкі охристі або білуваті кінчики, які формують на крилах дві світлі смуги, помітні в польоті. Хвіст сірувато-коричневі. крайні стернові пера мають охристо-білі краї.
Навколо очей білуваті кільця, через очі ідуть тонкі темні смуги. Скроні і щоки рівномірно сірувато-коричневі. Нижня частина тіла переважно білувата, на грудях з боків є вузькі темні плями, нижня частина грудей і боки попелясті або охристі, легко поцятковані темними смужками. Райдужки темно-карі, дзьоб токий, жовтувато-коричневий, лапи тілесного кольору.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3].
- C. a. acutirostris Hume, 1873 — від північно-східного Ірана і східного Казахстана до західного Китая;
- C. a. tibetana Brooks, WE, 1880 — від північно-східного Пакистана до Тибетського нагір'я.
Поширення і екологія
Тонкодзьобі жайворонки гнізлдяться в Ірані, Афганістані, Пакистані, Туркменістані, Узбекистані, Таджикистані, Казахстані, Киргизстані, Китаї, Індії, Непалі і Бутані. Взимку вони мігрують до Південної Азії на південь від Гімалаїв. Тонкодзьобі жайворонки живуть в напівпустелях, місцями порослих чагарниками, трав'янистих степах і на кам'янистих гірських плато, на висоті від 1000 до 5000 м над рівнем моря. Також вони зустрічаються в заболочених місцевостях, на берегах річок і озер. Живляться насінням і комахами. Птахи іноді шукають їжу на мілководді. Самці виконують демонстраційні польоти, злітаючи на висоту 20-50 м над землею. Як і інші жайворонки, тонкодзьобі жайворонки гніздяться на землі. В кладці 2 яйця вагою 2,37 г. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Calandrella acutirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 листопада 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).