YaChudo

Caelestiventus hanseni

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

?†Caelestiventus hanseni
Час існування: пізній тріас
208 млн років тому
Реконструкція зовнішнього вигляду
Реконструкція зовнішнього вигляду
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Плазуни (Reptilia)
Ряд:†Птерозаври (Pterosauria)
Родина:†Dimorphodontidae
Рід:†Caelestiventus
Britt et al., 2018
Вид:†С. hanseni
Біноміальна назва
†Caelestiventus hanseni
Britt et al., 2018
Посилання
Вікісховище:Caelestiventus
Fossilworks:378443

Caelestiventus hanseni — вид птерозаврів, що існував у пізньому тріасі (208 млн років тому).[1]

Історія відкриття

У 2007 році у піщаному «Кар'єрі святих і грішників», що знаходиться на північному сході штату Юта, виявлені численні відкладення кісток хребетних. Відкладення належать до пізньотріасової формації Піщанники Нуггет. Палеонтологічні розкопки почались у 2009 році і до 2018 року тут знайдено понад 18 тис. кісток. Серед найнезвичніших знахідок був скелет птерозавра, який вперше описаний у літературі у 2015 році. Збереглася велика частина черепа (кришка черепа, боки морди і нижня щелепа), а також остання кістка фаланги подовженого четвертого пальця, яка підтримувала кінчик крила. У 2018 році команда палеонтологів під керівництвом Брукса Бредлі Брітта на основі решток описали новий вид та рід Caelestiventus hanseni. Родова назва Caelestiventus з латини перекладається як «небесний вітер». Видова назва С. hanseni вшановує геолога Робіна Гансена, який брав участь у геологорозвідці типового місцезнаходження. Голотип зберігається у Музеї палеонтології в Університеті Бригама Янга.[1]

Опис

Caelestiventus є одним з найбільших тріасових птерозаврів, з розмахом крил не менше 1,5 метрів і черепом 17,8 см завдовжки (розраховано на основі повної нижньої щелепи). На відміну від більшості тріасових птерозаврів, кістки яких сильно деформовані і роздроблені, кістки Caelestiventus збереглися тривимірними і розчавленими. Таке збереження дає уявлення про тонкі структури черепних кісток, включаючи пневматичні елементи і внутрішні камери.[1]

Стиснутий з боків і розтягнутий вертикально, череп нагадує череп Dimorphodon з величезною зовнішньою ніздрею, що є найбільшим отвором черепа, і великими передочними вікнами. На відміну від більшості птерозаврів, край вікна зберіг залишки передочних ямок.

Зуби гетеродонтні у трьох різних формах — довгі ікла, великі трикутні леза і крихітні лезами. Є два довгих зазубрених зуба поруч з передньою частиною кожного боку нижніх щелеп, які, ймовірно, протистояли подібним зубам на кінчику черепа (premaxilla). У нижній щелепі, за іклами, знаходиться зубна щілина (діастема), за якою слідують 38 крихітних зубів з кожного боку нижньої щелепи. Кожна верхня щелепа забезпечена 12 великими трикутними зубами.[1]

Філогенія

Філогенетична кладограма, що зображує родинні зв'язки виду:

Pterosauria
 
 

Austriadraco dallavecchiai

 
 

Arcticodactylus cromptonellus

 
 
 
 
 

Preondactylus buffarinii

 
 

Austriadactylus cristatus

 
 
 
 

Peteinosaurus zambellii

 
Macronychoptera
Dimorphodontidae
 

Dimorphodon macronyx

 
 

Caelestiventus hanseni

 
 
Lonchognatha
Eudimorphodontidae
 

Eudimorphodon ranzii

 
 
 

Carniadactylus rosenfeldi

 
 
 

Caviramus schesaplanensis

 
 

Raeticodactylus filisurensis

 
 
 
 
Novialoidea
 

Campylognathoides

 
Caelidracones
Anurognathidae
 

"Dimorphodon" weintraubi

 
 
 

Batrachognathus volans

 
 
 

Anurognathus ammoni

 
 
 

Dendrorhynchoides

 
 

Jeholopterus ningchengensis

 
 
 
 
 
 
Rhamphorhynchidae
 
 

Dorygnathus banthensis

 
 

Rhamphorhynchus muensteri

 
 
 

Scaphognathus crassirostris

 
 
 

Sordes pilosus

 
Monofenestrata
 

Darwinopterus

 
 
 

Pterodactylus antiquus

 
 
 

Pteranodon longiceps

 
 

Anhanguera

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Примітки

  1. ↑ а б в г Britt, B. B.; Dalla Vecchia, F. M.; Chure, D. J.; Engelmann, G. F.; Whiting, M. F.; Scheetz, R. D. (2018). Caelestiventus hanseni gen. et sp. nov. extends the desert-dwelling pterosaur record back 65 million years. Nature Ecology & Evolution. doi:10.1038/s41559-018-0627-y. ISSN 2397-334X. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 9 лютого 2019.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).