YaChudo

Кукавка смугаста

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

?Кукавка смугаста


Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:Зозулеві (Cuculidae)
Рід:Кукавка (Cacomantis)
Вид:Кукавка смугаста
Біноміальна назва
Cacomantis sonneratii
(Latham, 1790)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Cuculus sonneratii Latham, 1790
Penthoceryx sonneratii (Latham, 1790)
Посилання
Вікісховище:Cacomantis sonneratii
Віківиди:Cacomantis sonneratii
EOL:914635
ITIS:554690
МСОП:22683917
NCBI:1463617

Ку́кавка смугаста[3] (Cacomantis sonneratii) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Вид названий на честь французького натураліста П'єра Соннера[4].

Опис

Смугаста кукавка
Смугаста кукавка
Смугаста кукавка

Довжина птаха становить 22-24 см[5]. Верхня частина голови і верхня частина тіла іржасто-коричневі, поцятковані темно-коричневими смугами. Над очима широкі білуваті "брови", які ідуть до шиї з боків. Крила темні, хвіст іржасто-коричневий, поцяткований темними смужками. На кінці хвоста чорна смуга, кінчики стернових пер білі. Нижня частина тіла білувата, поцяткована поперечними чорними смужками. Райдужки жовті, дзьоб чорний, знизу біля основи зеленувато-сірий, лапи сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів пера на верхній частині тіла мають білі краї, нижня частина дзьоба бліда[6][7]. Голос — серія пронизливих посвистів «пі-пі-пью-пью»[8].

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[9]

Поширення і екологія

Смугасті кукавки мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Філіппінах і Шрі-Ланці. Вони живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах, в рідколіссях і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, в Мумбаї він триває з лютого по серпень, в Ассамі з квітня по серпень, в Східних Гатах протягом всього року, на Малайському півострові з січня по травень[10]. Смугасті кукавки, як і багато інших зозуль, вони практикують гніздовий паразитизм. Вони відкладають свої яйця в гнізда інших птахів, зокрема чорнокрилих йор[11], червоногузих бюльбюлів, зеленоспинних югин, пломенистих личинкоїдів і тимелій-темнодзьобів[12][13].

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Cacomantis sonneratii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 серпня 2022
  2. ↑ Latham, John (1790). Index Ornithologicus, Sive Systema Ornithologiae: Complectens Avium Divisionem In Classes, Ordines, Genera, Species, Ipsarumque Varietates (Latin) . Т. 1. London: Leigh & Sotheby. с. 215.
  3. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 359. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  5. ↑ Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Т. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 227.
  6. ↑ Blanford WT (1895). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Т. 3. Taylor and Francis, London. с. 219—220.
  7. ↑ Baker, ECS (1927). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Т. 4 (вид. 2nd). Taylor and Francis, London. с. 157—160.
  8. ↑ Payne, Robert B. (2005). The cuckoos. Oxford University Press. с. 430—433. ISBN 0-19-850213-3.
  9. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.
  10. ↑ Ali, S; S D Ripley (1981). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 3 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 215—217.
  11. ↑ Neelakantan, KK (1969). The Baybanded Cuckoo in North Kerala. Newsletter for Birdwatchers. 9 (12): 3.
  12. ↑ Harrison, CJO (1969). The identification of the eggs of the smaller Indian Cuckoos. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 66 (3): 478—488.
  13. ↑ Abdulali, Humayun (1943). The eggs of the Indian Bay-Banded Cuckoo (Penthoceryx sonneratii). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 44 (1): 122.

Джерела

  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).