YaChudo

CTA-102

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Зображення CTA 102, взяте з SDSS.

CTA 102, також відомий за координатами B1950 як 2230+114 (QSR B2230+114) та координатами J2000 як J2232+1143 (QSO J2232+1143), — це квазар типу блазар, відкритий на початку 1960-х років за допомогою радіодослідження, проведеного Каліфорнійським технологічним інститутом[1].

З моменту його відкриття його спостерігали за допомогою широкого спектру інструментів, включаючи WMAP, EGRET, GALEX, VSOP (HALCA) та обсерваторію Паркса, а також регулярно знімали за допомогою Антенного масиву дуже великої бази з 1995 року[2].

Його також було виявлено в гамма-променях, і від нього було виявлено гамма-спалах[3].

У 1963 році Микола Кардашов припустив, що тоді неідентифіковане радіоджерело може бути доказом існування позаземної цивілізації II або III типу за шкалою Кардашова[1].

Про подальші спостереження оголосив у 1965 році Геннадій Шоломицький, який виявив, що радіовипромінювання об'єкта змінюється[4]; публічне оголошення цих результатів 12 квітня 1965 року викликало світову сенсацію[5].

Ідею про те, що випромінювання було спричинене цивілізацією, було відкинуто, коли радіоджерело пізніше було ідентифіковано як один з багатьох різновидів квазара[1].

Американський фолк-рок- гурт The Byrds химерно відобразив початкову точку зору про те, що CTA-102 був ознакою позаземного розуму, у своїй пісні «CTA-102» з альбому 1967 року «Younger Than Yesterday»[6].

Наприкінці 2016 року CTA 102, яка зазвичай світиться приблизно з зоряною величиною +17, мала яскравий спалах у видимому світлі до зоряної величини +11 (приблизно в 250 разів яскравіше, ніж зазвичай)[7][8]. Це, ймовірно, був найяскравіший стан блазара, який коли-небудь спостерігався[9], з абсолютною зоряною величиною понад -32.

Новий спалах розпочався у грудні 2017 року зі збільшенням гамма-випромінювання[10] та оптичної активності[11]. Станом на 22 грудня 2017 року його зоряна величина досягла +14[12].

CTA 102 демонструє радіоструктуру, що складається переважно з радіосерцевини та двох інших компонентів[13]. Крім того, він також має два радіочастоти, описані з щільністю потоку 170 та 75 мЯн, зі струменем, який виявляється вигнутим згідно з зображеннями високої роздільної здатності, отриманими за допомогою інтерферометрії з дуже довгою базою на частоті 15 ГГц. Цей струмінь містить компоненти струменя, що рухаються з видимими швидкостями 15,4 ± 0,9c[14].

Квазар також класифікується як високополяризований з плоским радіоспектром, і тому належить до класифікації оптично насичених змінних квазарів[15][16].

Див. також

  • PSR B1919+21, перший відкритий пульсар, помилково прийнятий за радіосигнал інопланетянина.

Посилання

  1. ↑ а б в CTA-102. Internet Encyclopedia of Space; David Darling. Процитовано 14 грудня 2008.
  2. ↑ MOJAVE Sample: 2230+114. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 25 грудня 2008.
  3. ↑ Fermi LAT detection of a GeV flare from blazar CTA 102. Astronomers Telegram. 3 травня 2011. Процитовано 3 травня 2011.
  4. ↑ Sholomitsky, G. B. (1965). Variability of the Radio Source CTA-102. Information Bulletin on Variable Stars. 83: 1. Bibcode:1965IBVS...83....1S.
  5. ↑ Charbonneau, Rebecca (5 квітня 2023). This Month in Astronomical History: April 2023. American Astronomical Society.
  6. ↑ Rogan, Johnny (2011). Byrds: Requiem for the Timeless. Rogan House. с. 317—320. ISBN 978-0-95295-408-8.
  7. ↑ Quasar CTA 102: Historically Bright, Violently Variable. Sky & Telescope. 23 листопада 2016.
  8. ↑ Swift XRT and UVOT flares accompany brightest ever gamma-ray flare of CTA 102. Astronomers Telegram. 1 січня 2017. Процитовано 23 липня 2020.
  9. ↑ CTA 102 brightens up to the most luminous optical blazar state ever detected. Astronomers Telegram. 16 грудня 2016. Процитовано 23 липня 2020.
  10. ↑ AGILE detection of increasing gamma-ray activity from CTA 102. Astronomers Telegram. 9 грудня 2017. Процитовано 23 липня 2020.
  11. ↑ CRTS-II Detection of Increased Optical Activity from CTA 102. Astronomers Telegram. 9 грудня 2017. Процитовано 23 липня 2020.
  12. ↑ AAVSO – WebObs Search Results.
  13. ↑ Rantakyro, F. T.; Baath, L. B.; Backer, D. C.; Booth, R. S.; Carlstrom, J. E.; Emerson, D. T.; Grewing, M.; Hirabayashi, H.; Hodges, M. W. (Вересень 1998). 50 MU as resolution VLBI images of AGN's at lambda 3 mm (PDF). Astronomy and Astrophysics Supplement Series (англ.). 131 (3): 451—467. Bibcode:1998A&AS..131..451R. doi:10.1051/aas:1998282. ISSN 0365-0138.
  14. ↑ Fromm, C. M.; Ros, E.; Savolainen, T.; Perucho, M.; Lobanov, A. P.; Zensus, J. A. (2011). The 2006 radio flare in the jet of CTA 102. Memorie della Societa Astronomica Italiana (англ.). 82: 65. arXiv:1011.4831. Bibcode:2011MmSAI..82...65F. ISSN 0037-8720.
  15. ↑ Taylor, Gregory B. (Квітень 2000). Magnetic Fields in Quasar Cores. II. The Astrophysical Journal (англ.). 533 (1): 95—105. arXiv:astro-ph/9911414. Bibcode:2000ApJ...533...95T. doi:10.1086/308666. ISSN 0004-637X.
  16. ↑ Larionov, V. M.; Villata, M.; Raiteri, C. M.; Jorstad, S. G.; Marscher, A. P.; Agudo, I.; Smith, P. S.; Acosta-Pulido, J. A.; ˙arévalo, M. J. (21 вересня 2016). Exceptional outburst of the blazar CTA 102 in 2012: the GASP–WEBT campaign and its extension. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 461 (3): 3047—3056. arXiv:1606.07836. doi:10.1093/mnras/stw1516. ISSN 0035-8711.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).