Комета Ікея — Секі

C/1965 S1 (Ікея — Секі)
Відкриття
Першовідкривач:	Ікея Каору, Секі Цутому
Дата відкриття:	18 вересня 1965
Альтернативні позначення:	1965 VIII; 1965f
Характеристики орбіти
Епоха:	7 жовтня 1965
Афелій:	183,2 а. о.
Перигелій:	0,007786 а. о.
Велика піввісь орбіти:	91,6 а. о.
Ексцентриситет орбіти:	0,999915
Період обертання:	880 a
Нахил орбіти:	141,8642°
Останній перигелій:	21 жовтня 1965
Наступний перигелій:	?
Фізичні характеристики

Комета Ікея — Секі, C/1965 S1 (Ікея — Секі) — довгоперіодична комета, яку, незалежно один від одного, відкрили японські спостерігачі Ікея Каору і Секі Цутому. Уперше спостерігалася 18 вересня 1965 року як слабкий телескопічний об'єкт. Перші обчислення її орбіти показали, що 21 жовтня вона пройде на відстані всього близько 450 тис. км над поверхнею Сонця і, можливо, стане надзвичайно яскравою.

Очікування виправдалися: коли комета наблизилася до перигелію, спостерігачі повідомляли, що її було ясно видно навіть на денному небі поруч із Сонцем. У Японії комета проходила перигелій опівдні за місцевим часом і мала зоряну величину −17^m, тобто була в 60 разів яскравішою від повного місяця. Комета Ікея — Секі виявилася однією з найяскравіших комет останнього тисячоліття, і тому іноді її називають «Великою кометою 1965 року».

Незадовго до проходження перигелію комета розпалася на три частини. Три фрагменти продовжували рухатися майже ідентичними орбітами, і комета знову стала видною на ранковому небі в кінці жовтня, демонструючи дуже яскравий хвіст. На початку 1966 року комета перестала спостерігатися, оскільки прямувала в зовнішню частину Сонячної системи.

Комета Ікея — Секі належить до сімейства навколосонячних комет Крейца, для яких характерна виключно мала перигелієва відстань, і які, можливо, є фрагментами однієї великої комети, яка зруйнувалася 1106 року.

Відкриття та спостереження

Комету незалежно відкрили 18 вересня 1965 року японські астрономи-аматори Каору Ікея та Цитому Секі з різницею в 15 хвилин. Нещодавно у Японії пройшов тайфун, що створило хороші умови для ідентифікації комети. ^[1] Після відкриття комета мала 8 зоряну величину та знаходилась на відстані в 10° на захід від α Гідри та зсувалась на 1° за день. ^[2] На основі попередніх оцінок орбіти комети Ікея—Секі комету віднесли до Фред Віппл із Смітсонівської астрофізичної обсерваторії припустив, що вона належить до комет, які проходять дуже близько до Сонця. Проходячи свій перигелій вона знаходилась на відстані 0,0079 а.о. (приблизно 1,2 млн км). До 7 жовтня комета збільшила свою яскравість до +4, а довжина її хвоста перевищувала 1°. До середини жовтня хвіст подовжився приблизно до 10°. Під час наближення до Сонця комета спостерігалася на дедалі меншій висоті над горизонтом і на дедалі світлішому небі, що ускладнювало оцінку її яскравості в міру наближення до перигелію. Проте зростання яскравості комети залишалося очевидним. У Південній півкулі, де умови спостереження були найсприятливішими поблизу перигелію, спостерігачі повідомляли, що до 18 жовтня комета досягла яскравості приблизно 0-ї зоряної величини. Протягом 60 годин після 18 жовтня її блиск значно зріс. Уже 20 жовтня комету можна було легко побачити неозброєним оком навіть удень. У міру наближення до перигелію Ікея—Секі продовжувала швидко яскравішати і стала порівнянною за блиском із повним Місяцем. Комета також мала злегка вигнутий хвіст. Близько 2° його довжини можна було побачити неозброєним оком, якщо закрити Сонце рукою. У жовтні—листопаді 1965 року спостереження комети проводилися з Мауна-Кеа. Одним із ключових результатів цього дослідження стало документування швидкого зростання яскравості комети та виявлення фрагментації її ядра. Отримані зображення показали інтенсивну взаємодію комети із сонячним випромінюванням і його вплив на фізичну структуру кометного ядра.

Галерея

Комета C/1965 S1 (Ікея — Секі). Вигляд із Канберри, 31 жовтня 1965 року. Малюнок Девіда Ніколса.
Комета C/1965 S1 (Ікея — Секі), 30 жовтня 1965 року. Фото Джеймса Янга (Обсерваторія Столова Гора/JPL/NASA)
Комета C/1965 S1 (Ікея — Секі). Фото Мейнарда Піттендрея

Див. також

C/2012 S1 (ISON) — комета, що мала подібні умови 2013 року, але зруйнувалася під час проходження перигелію.

Посилання

S1 База даних малих космічних тіл JPL: Комета Ікея — Секі (англ.) . {{cite web}}: Перевірте значення |url= (довідка)
База даних MPC про малі тіла Сонячної системи (C/1965 S1)(англ.)
C/1965 S1 (Ikeya-Seki) [Архівовано 3 Червня 2021 у Wayback Machine.]
Joe Rao (2005). 40 Years Ago: A Great Comet (англ.). SPACE.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 2 січня 2009.

↑ Hale, A. (24 жовтня 2020). Comet of the Week: Ikeya–Seki 1965F. RocketSTEM. Процитовано 15 травня 2023.
↑ Roemer, E. (1965). Notes on Comets. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. Astronomical Society of the Pacific. 77 (459): 475—477. Bibcode:1965PASP...77..475R. doi:10.1086/128264. JSTOR 40674261.

[1] Hale, A. (24 жовтня 2020). Comet of the Week: Ikeya–Seki 1965F. RocketSTEM. Процитовано 15 травня 2023.

[2] Roemer, E. (1965). Notes on Comets. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. Astronomical Society of the Pacific. 77 (459): 475—477. Bibcode:1965PASP...77..475R. doi:10.1086/128264. JSTOR 40674261.

[1]

[2]