Самшитові
| ?Самшитові | |
|---|---|
 Buxus sempervirens — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Streptophytina |
| — | Ембріофіти (Embryophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Euphyllophyta |
| — | Насінні (Spermatophyta) |
| — | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| — | Дводольні (Eudicots) |
| Порядок: | Самшитоцвіті (Buxales) Takht. ex Reveal |
| Родина: | Самшитові (Buxaceae) Dumort., 1822 |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Buxaceae |
 Віківиди: | Buxaceae |
 EOL: | 4273 |
| IPNI: | 77126711-1 |
 ITIS: | 28021 |
 NCBI: | 4000 |
| Fossilworks: | 55444 |
Самшитові[1][2] або букшпанові[3] (Buxaceae) — родина квіткових рослин із клади дводольних (eudicots). Містить понад 100 видів рослин поширених в тропічних і помірних регіонах.
Таксономія
Buxales Takht. ex Reveal (за системою APG IV)
- Buxaceae Dumort., nom. cons.
- Buxus L.
- Didymeles Thouars
- Haptanthus Goldberg & C.Nelson
- Pachysandra Michx.
- Sarcococca Lindl.
- Styloceras Styloceras
Опис
Вічнозелені дерева, чагарники або рідше багаторічні трави, без молочного соку, одно- або дводомні. Листки прості, протилежні або чергові, 5(-3)-жильні, цілі, рідко зубчасті. Квіти дрібні, одностатеві, рідко двостатеві, радіально симетричні, з приквітками, жіночі квіти часто з ніжкою й більші, ніж чоловічі. Чашолистків 4(-6), дворядні, перекриваються. Пелюстки відсутні. Тичинок стільки ж як чашолистків; пиляки великі. Плоди — коробочка або м'ясистий кісточковий плід[4].
Поширення
Рослини поширені в тропічних та помірних регіонах, але відсутні в Полінезії, Австралії та Сході Південної Америки[4].
В Україні зростають самшит вічнозелений (Buxus sempervirens) — широко культивований декоративний вид. Він росте в садах в парках — майже на всій території, частіше в Криму. Вид самшит балеарський (В. balearica) у Криму трапляється від Севастополя до Судака[1].
Використання
Родина має помірну економічну цінність. Види Buxus дають декоративну, а також тверду, дрібнозернисту деревину. Pachysandra terminalis і P. procumbens використовуються в садівництві для покриття ґрунту. Види Sarcococca вирощують за їхні маленькі зимові інтенсивно ароматичні квіти. Деревина Styloceras використовується для столярних виробів. Бруньки й варене листя Sarcococca saligna застосовуються в Пакистані для лікування болю або набряклих суглобів.
Джерела
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 143. (рос.)(укр.)
- ↑ Інститут мовознавства АН УРСР. Словник української мови в 11 томах. — Київ : Наукова думка, 1978. — Т. 9. — С. 51. Архівовано з джерела 10 квітня 2018
- ↑ Buxaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Flora of Pakistan. Процитовано 05.04.2018.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).