Лежень перуанський
| ?Лежень перуанський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Лежневі (Burhinidae) |
| Рід: | Лежень (Burhinus) |
| Вид: | Лежень перуанський |
| Біноміальна назва | |
| Burhinus superciliaris (Tschudi, 1843) | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Hesperoburhinus superciliaris |
 Віківиди: | Burhinus superciliaris |
 ITIS: | 176751 |
 МСОП: | 22693597 |
 NCBI: | 227171 |
| Fossilworks: | 369107 |
Лежень перуанський[2] (Burhinus superciliaris) — вид сивкоподібних птахів родини лежневих (Burhinidae).
Поширення
Птах поширений вздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки від півдня Еквадору до крайньої півночі Чилі. Трапляється у посушливих низинних районах.
Опис
Птах завдовжки до 40 см. Забарвлення оперення плямисте, сіро-коричневе. Черево біле. На голові є широка біла надбрівна смуга, а над нею чорна смуга. Дзьоб короткий, міцний з чорним кінчиком.
Спосіб життя
Трапляється на сухих луках та посушливах степах, на полях. Активний вночі, вдень сидить нерухомо у траві. Живиться безхребетними та дрібними хребетними. Моногамний птах. Гніздиться у червні. Яйця відкладає у ямку в піщаному або кам'янистому ґрунті поблизу води. Гніздо вистелює сухою травою. У кладці два яйця. Поки самиця насиджує, самець її охороняє.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Burhinus superciliaris: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).