YaChudo

Златки

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Златки
Овалісія найзагадковіша (Ovalisia mirifica (Mulsant, 1855))
Овалісія найзагадковіша
(Ovalisia mirifica (Mulsant, 1855))
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:Елятероформні (Elateriformia Crowson, 1960)
Надродина:Бупрестоїдні (Buprestoidea Leach, 1815)
Родина:Златки (Buprestidae)
Leach, 1815
Підродини
  • Аґріліни (Agrilinae Laporte, 1835)
  • Бупрестіни (Buprestinae Leach, 1815)
  • Халькофоріни (Chalcophorinae Lacordaire, 1857)
  • Хризоботріни (Chrysobothrinae Gory & Laporte, 1838)
  • Циліндроморфіни (Cylindromorphinae Portevin 1931)
  • Ґальбеліни (Galbellinae Reitter, 1911)
  • Юдоліни (Julodinae Lacordaire, 1857)
  • Поліцестіни (Polycestinae Lacordaire, 1857)
  • Сфеноптеріни (Sphenopterinae Lacordaire, 1857)
  • Трахіни (Trachyinae Gory & Laporte, 1839)
Посилання
Вікісховище:Buprestidae
EOL:7473
ITIS:114968
NCBI:50527
Fossilworks:346369

Зла́тки (Buprestidae Latreille, 1802) — родина ряду твердокрилих або жуків, що належить до комах з повним перетворенням (голометаболія) і у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго.

У світовій фауні налічується понад 15 000 видів, які розповсюджені на всіх континентах і островах, крім арктичної та антарктичної областей. Найбільша чисельність і видова різноманітність златок спостерігається в країнах з тропічним і субтропічним кліматом, де зосереджено близько 80 % відомих на цей час видів. Для Західної України відомо 104 види златок з 25 родів[1].

У філогенетичному відношенні златки споріднені з коваликами (родина Elateridae). Вік найдревніших представників златок нараховує близько 150 млн років.

Златки відіграють важливу роль в природних і антропогенних біоценозах, що обумовлено їхніми біологічними особливостями. Більшість златок Західної України належить до групи ксилофагів і є потенційними шкідниками лісового господарства. Значна кількість видів завдає шкоди сільськогосподарським культурам. Життєвий цикл цих комах вивчав та розробляв засоби захисту від них врожаю український ентомолог С.О. Мокржецький.

Надкрила деяких златок знаходять використання у декоративно-ужитковому мистецтві.

Систематика

  • Підродина: Agrilinae Laporte, 1835
    • Триба: Agrilini
      • Підтриба: Agrilina
      • Підтриба: Amorphosternina
      • Підтриба: Amyiina
      • Підтриба: Rhaeboscelidina
      • Підтриба: Incertae sedis
        • Рід: Deyrollius
        • Рід: Eumerophilus
        • Рід: Lepismadora
        • Рід: Nickerleola
        • Рід: Parasambus
        • Рід: Pseudagrilodes
        • Рід: Pseudagrilus
        • Рід: Sarawakita
        • Рід: Wendleria
        • Рід: Weyersiella
    • Триба: Aphanisticini
      • Підтриба: Anthaxomorphina
      • Підтриба: Aphanisticina
      • Підтриба: Cylindromorphina
      • Підтриба: Cylindromorphoidina
      • Підтриба: Germaricina
    • Триба: Coraebini
      • Підтриба: Amorphosomina
      • Підтриба: Cisseina
      • Підтриба: Clemina
      • Підтриба: Coraebina
      • Підтриба: Dismorphina
      • Підтриба: Ethoniina
      • Підтриба: Geraliina
      • Підтриба: Meliboeina
      • Підтриба: Synechocerina
      • Підтриба: Toxoscelina
      • Підтриба: Incertae sedis
        • Рід: Aaaba
        • Рід: Alissoderus
        • Рід: Sambus
    • Триба: Trachydini
      • Підтриба: Brachydina
      • Підтриба: Leiopleurina
      • Підтриба: Pachyschelina
      • Підтриба: Trachydina
  • Підродина: Buprestinae Leach, 1815
    • Триба: Actenodini
    • Триба: Anthaxiini
    • Триба: Bubastini
    • Триба: Buprestini
      • Підтриба: Agaeocerina
      • Підтриба: Buprestina
      • Підтриба: Lamprocheilina
      • Підтриба: Trachykelina
    • Триба: Chrysobothrini
    • Триба: Coomaniellini
    • Триба: Curini
    • Триба: Epistomentini
    • Триба: Exagistini
    • Триба: Julodimorphini
    • Триба: Kisanthobiini
    • Триба: Maoraxiini
    • Триба: Melanophilini
    • Триба: Melobasini
    • Триба: Mendizabaliini
    • Триба: Pterobothrini
    • Триба: Phrixiini
    • Триба: Stigmoderini
    • Триба: Thomassetiini
    • Триба: Trigonogeniini
    • Триба: Xenorhipidini
  • Підродина: Chrysochroinae Laporte, 1835
    • Триба: Chrysochroini
      • Підтриба: Chalcophorina
      • Підтриба: Chrysochroina
      • Підтриба: Eucallopistina
    • Триба: Dicercini
      • Підтриба: Dicercina
      • Підтриба: Hippomelanina
      • Підтриба: Pseudoperotina
    • Триба: Evidini
    • Триба: Hypoprasini
      • Підтриба: Cinyrina
      • Підтриба: Euchromatina
      • Підтриба: Euplectaleciina
      • Підтриба: Hypoprasina
      • Підтриба: Pristipterina
    • Триба: Paratassini
    • Триба: Poecilonotini
    • Триба: Sphenopterini
    • Триба: Vadonaxiini
  • Підродина: Galbellinae Reitter, 1911
  • Підродина: Julodinae LeConte, 1815
  • Підродина: Polycestinae Lacordaire, 1857
    • Триба: Acmaeoderini
      • Підтриба: Acmaeoderina
      • Підтриба: Nothomorphina
      • Підтриба: Odetteina
    • Триба: Astraeini
    • Триба: Haplostethini
    • Триба: Paratrachydini
    • Триба: Perucolini
    • Триба: Polycestini
    • Триба: Polyctesini
    • Триба: Prospherini
    • Триба: Ptosimini
    • Триба: Thrincopygini
    • Триба: Tyndarini
      • Підтриба: Mimicoclytrinina
      • Підтриба: Pseudacherusiina
      • Підтриба: Tylaucheniina
      • Підтриба: Tyndarina
    • Триба: Xyroscelini

Див. також

Примітки

  1. ↑ Яницький Т. П. Жуки-златки (Coleoptera, Buprestidae) Західної України: Автореф. дис… канд. біол. наук: 03.00.09 «Зоологія» — Львів, 2001. — 20 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).