Гомрай великий
| ?Гомрай великий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Bucerotiformes |
| Родина: | Птахи-носороги (Bucerotidae) |
| Рід: | Гомрай (Buceros) |
| Вид: | Гомрай великий |
| Біноміальна назва | |
| Buceros rhinoceros Linnaeus, 1758 | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Buceros rhinoceros |
 Віківиди: | Buceros rhinoceros |
 EOL: | 1048414 |
 ITIS: | 554425 |
 МСОП: | 22682450 |
 NCBI: | 175835 |
Гомрай великий[2] (Buceros rhinoceros) — вид птахів родини птахів-носорогів (Bucerotidae). Національний птах Малайзії.
Поширення
Вид поширений на Малайському півострові, на Суматрі, Борнео та Яві. Мешкає у первісних тропічних вологих лісах.
Опис
Птах завдовжки 80-90 см. Самці важать від 2465 до 2960 грамів, а самиці можуть досягати від 2040 до 2330 грамів. Шолом на дзьобі великий, на кінчику сильно загнутий догори. Дзьоб і шолом зазвичай білі, але протягом більшої частини життя тварини вони мають помаранчево-червоне забарвлення, оскільки птах постійно треться дзьобом об залозу, що розташована трохи нижче хвоста, яка виділяє рідину цього кольору. Голова, шия, верхні частини, крила, груди і нижня частина до стегон мають чорне забарвлення з блакитними відблисками. Стегна, нижня частина живота, анальна область, нижня поверхня хвоста, круп і підхвіст білі. Хвіст чисто білий, з широкою чорною смугою, розміщеною на двох третинах його довжини. Лапи коричнево-чорні. Обидві статі мають майже однакове оперення, але відрізняються кольором райдужної оболонки: червоний обведений чорним у самця, білий обведений червоним у самок. Вії червоні.
Спосіб життя
Харчується стиглими фруктами, комахами, маленькими ящірками і навіть дрібними птахами. Сезон гніздування триває з січня по квітень. Після спарювання самиця відкладає яйця в порожнині дерев. Самець замуровує самицю в гнізді, залишаючи достатньо широку щілину, щоб годувати її. Виводок містить 1 або 2 білих яйця, насиджування яких триває від 37 до 42 днів.
Підвиди
- B. r. borneoensis Schlegel e S. Müller, 1845, ендемік Борнео;
- B. r. rhinoceros Linnaeus, 1758, широко розповсюджений на півдні Таїланду, півострові Малайзія і о. Суматра;
- B. r. silvestris Vieillot, 1816, ендемік Яви.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2018). Buceros rhinoceros: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 1 березня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Downloadable audio file of the sounds of the rhinoceros hornbill [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- BBC Radio Programme concerning Hornbills, featuring a section focusing on the Rhinoceros Hornbill, including calls [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).