Bridgeoporus nobilissimus

?Бріджеопорус шляхетний
Масивне плодове тіло Bridgeoporus nobilissimus у лісі
Біологічна класифікація
Царство:	Гриби (Fungi)
Тип:	Базидіомікотові (Basidiomycota)
Порядок:	Поліпоральні (Polyporales)
Родина:	Поліпорові (Polyporaceae)
Рід:	Бріджеопорус (Bridgeoporus)
Вид:	B. nobilissimus
Біноміальна назва
Bridgeoporus nobilissimus (W.B. Cooke) T.J. Volk, Burds. & Ammirati, 1996
Посилання
Вікісховище:	Bridgeoporus nobilissimus
EOL:	198759
МСОП:	76195622
NCBI:	195590
MB:	436295
IF:	436295

Бріджеопо́рус шляхе́тний (Bridgeoporus nobilissimus) — рідкісний вид базидіомікотових грибів монотипового роду бріджеопорус (Bridgeoporus) родини поліпорових (Polyporaceae). Один із найбільших за розмірами та масою грибів у світі, занесений до Міжнародного червоного списку МСОП як вид на межі зникнення (Critically Endangered).

Вид був уперше описаний у 1949 році американським мікологом Вільямом Бриджем Куком під назвою Oxyporus nobilissimus. У 1996 році дослідники Томас Фольк, Гарольд Бердсалл та Джозеф Амміраті виділили цей гриб в окремий рід Bridgeoporus, названий на честь його першовідкривача (Bridge + porus). Видовий епітет лат. nobilissimus означає «найшляхетніший» або «величний», що підкреслює гігантські розміри плодових тіл.

Bridgeoporus nobilissimus формує колосальні багаторічні плодові тіла (трутовики) копитоподібної або поличкоподібної форми:

• Розміри та маса: Це найбільший трутовик Північної Америки. Окремі екземпляри можуть досягати до 1,42 метра завширшки та 91,5 см заввишки. Офіційно зафіксований рекорд ваги одного плодового тіла становить близько 140 кілограмів.
• Поверхня: Верхня частина шапинки покрита товстим, грубим шаром сплутаних волокон (фібрил), який спочатку є білим, з віком стає бурим. Через постійне утримання вологи цей волокнистий мат часто заростає зеленими водоростями, мохами та навіть дрібними судинними рослинами.
• Гіменофор: Трубчастий, шаруватий (стратифікований). Пори дрібні, кремово-білі, з віком темнішають. Під час росту плодове тіло здатне повністю обростати навколо навколишніх гілок і лісового опаду.
• М'якоть: Тверда, коркоподібна, волокниста, білого або кольору слонової кістки. За пошкодження кольору не змінює.
• Споровий порошок: Білий. Спори гладкі, широкоовальні, розміром 5.5–7 × 4–5.5 мкм.

Гриб є ексклюзивним ендеміком тихоокеанського північного заходу США та Канади. Його ареал обмежений Каскадними горами та Береговими хребтами у штатах Вашингтон, Орегон та на крайній півночі Каліфорнії. Він є вузькоспеціалізованим сапротрофом та паразитом, що викликає буру гниль деревини. Росте виключно у пралісах (старовікових лісах) на пнях, сухостоях та при основі живих гігантських хвойних дерев із діаметром стовбура понад 1–2 метри, переважно на ялиці шляхетній (Abies procera) та ялиці миловидній (Abies amabilis).

Через масове вирубування старовікових лісів та специфічні вимоги до великого діаметра дерев-господарів вид опинився під загрозою вимирання. Довгий час у світі було відомо лише кілька точних місць зростання цього гриба. Він став першим видом грибів у США, для якого було розроблено офіційні державні протоколи захисту та моніторингу територій його знаходження. Через свою жорстку дерев'янисту структуру гриб є абсолютно неїстівним.

• Burdsall H. H., Volk T. J., Ammirati J. F. Bridgeoporus, a new genus to accommodate Oxyporus nobilissimus // Mycotaxon. — 1996. — Vol. 58. — P. 243–255.
• Cooke W. B. Oxyporus nobilissimus and the genus Oxyporus // Mycologia. — 1949. — Vol. 41, No. 4. — P. 442–455.