Bit banging

Bit banging — це технічний термін, що описує метод цифрової передачі даних, який використовує GPIO замість апаратного обладнання, призначеного спеціально для цифрового зв'язку.^[1] Програмне забезпечення, що відповідає за реалізацію вимог протоколу, може бути не тривіальним через обмежені системні ресурси хоста та конкуруючі запити до програмного забезпечення.

На противагу цьому, спеціалізоване комунікаційне обладнання (наприклад, UART, SPI, I²C), що задовільняє вимоги протоколу, як правило, зменшує навантаження на керуючу систему (програмне забезпечення та процесор). Зокрема, деяке комунікаційне обладнання забезпечує буферизацію даних для зниження навантаження на систему керування.

Bit banging додає гнучкості вбудованим системам і може бути єдиним вибором у системах з обмеженими апаратними ресурсами.

Bit banging споживає більше обчислювальних ресурсів, ніж використання спеціалізованого обладнання. Процесор витрачає значну частину свого часу на керування лініями даних, що обмежує інші процеси обробки. Також, якщо затримка апаратних переривань не є рівномірною, як у ранніх моделях мікроконтролерів Atmel PIC, та не надаються інші гарантії, які зазвичай зустрічаються в конструкціях карусельних процесорів, таких як співпроцесор вводу/виводу CDC 6600, bit banging зазвичай призводить до сигналу нижчої якості з більшим джитером та залипанням, особливо якщо процесор одночасно виконує інші завдання. Однак, якщо програмне забезпечення керується перериваннями від сигналу, якість сигналу може бути кращою, особливо якщо доступні керуючі сигнали, такі як RTS, CTS або DCD.

• 1-біт архітектура
• Бітовий потік
• Побітова операція
• Скінченний автомат
• Програмно-кероване радіо
• Віртуальна машина