YaChudo

Джон Болл (натураліст)

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Джон Болл
англ. John Ball
Народився20 серпня 1818[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дублін, Ірландія, Сполучене Королівство[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 жовтня 1889[2][3][…] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кенсінгтон, Лондонське графство, Англія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, політик, письменник, альпініст, мандрівник-дослідник, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоледж Христа
St Mary's College, Oscottd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьприроднича історія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаUnder-Secretary of State for the Coloniesd і Член 16-го парламенту Сполученого Королівства[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Лондонське Ліннеївське товариство
Middle Templed
Polskie Towarzystwo Tatrzanskied Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВіги Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зElisa Parolini-Balld Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Ball є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Джон Болл (натураліст).
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [1]
CMNS: Джон Болл у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джон Болл (англ. John Ball, 1818–1889) — ірландський політик, натураліст та альпійський мандрівник.

Біографія

Болл народився в Дубліні, він старший син Ніколаса Болла, судді Суду загальної юрисдикції (Ірландія), та його дружини Джейн Шерлок. Він здобув освіту в Оскотт-коледжі поблизу Бірмінгема та в Христз-коледжі в Кембриджі, де був 41-м ренглером, але як римо-католик не міг отримати ступінь бакалавра[6]. У ранні роки він виявив схильність до природничих наук, зокрема ботаніки; і після закінчення Кембриджа подорожував Швейцарією та іншими країнами Європи та Північної Африки, вивчаючи свої улюблені заняття та публікуючи статті з ботаніки та швейцарських льодовиків у наукових періодичних виданнях[7].

У 1846 році Болла призначили помічником комісара з питань прав бідних, але він пішов у відставку в 1847 році, а в 1848 році безуспішно балотувався як кандидат у парламент від Слайго. У 1849 році його призначено другим комісаром з питань бідних, але він пішов у відставку в 1852 році та успішно балотувався на виборах до округу Карлоу від партії вігів[6][8]. У 1854 році, коли в добре поінформованих колах виникали серйозні сумніви щодо вступу у війну з Росією, голос народу знайшов своє вираження в особі Болла, який запевнив уряд, що виправдання Кримської війни було величезним, високим і благородним: «підтримка в цивілізованому суспільстві принципів права та справедливості»[9]. У Палаті громад Британії він привернув увагу лорда Палмерстона своїми здібностями, і в 1855 році був призначений заступником державного секретаря у справах колоній, посаду, яку він обіймав протягом двох років[6].

У колоніальному офісі він мав великий вплив на просування справи природничих наук, зокрема у зв'язку з обладнанням експедиції Паллісера в Канаді (за його зусилля гірський хребет Болл у Канадських Скелястих горах назвали на його честь), а також зі зусиллями Вільяма Джексона Гукера щодо отримання систематичних знань про колоніальну флору[6].

У 1858 році Болл балотувався від графства Лімерик, але зазнав поразки, після чого він покинув політику та присвятив себе природознавству. Він був першим президентом Альпійського клубу (заснованого 1857 року), і саме за свою роботу як альпініста його найбільше пам'ятають. Його відомий «Альпійський путівник» (Лондон, 1863–1868) став результатом незліченних сходжень і подорожей, а також ретельних спостережень, записаних у зрозумілому та часто цікавому стилі. Серед його досягнень — він першим піднявся на головну вершину Доломітових Альп (Монте-Пельмо у 1857 році). Він також подорожував Марокко (1871) та Південною Америкою (1882) і записував свої спостереження в книгах, які були визнані такими, що мають наукову цінність[6][10][11].

Його дружиною була Еліза Пароліні, дочка італійського натураліста Альберто Пароліні. Болл помер у Лондоні в жовтні 1889 року у віці 71 року.

Примітки

  1. ↑ IPNI,  Ball
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117561649 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б SNAC — 2010.
  5. ↑ Hansard 1803–2005
  6. ↑ а б в г д "Ball, John (BL835J)". A Cambridge Alumni Database. University of Cambridge. Архів оригіналу за 8 серпня 2025. Процитовано 13 травня 2025.
  7. ↑ Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Ball, John". Encyclopædia Britannica. Vol. 3 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 263.
  8. ↑ Leigh Rayment's Historical List of MPs – Constituencies beginning with "C" (part 2)
  9. ↑ C. Woodham Smith. 1953. The Reason Why. Reprinted by Penguin Books
  10. ↑ Tyndall pages 169, 352, 380, 406 "veined ice of glacier, if unweathered, shows no tendency to cleave"
  11. ↑ Die Besteigung der Berge - Die Dolomitgipfel werden erobert (German: The ascent of the mountains - the dolomite peaks are conquered)


Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).