Попелюх мадагаскарський
| ?Попелюх мадагаскарський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Чернь (Aythya) |
| Вид: | Попелюх мадагаскарський |
| Біноміальна назва | |
| Aythya innotata (Salvadori, 1894) | |
 Колишній ареал виду | |
| Синоніми | |
| Nyroca innotata Salvadori, 1894 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Aythya innotata |
 Віківиди: | Aythya innotata |
 EOL: | 1048481 |
 ITIS: | 175137 |
 МСОП: | 22680380 |
Попелюх мадагаскарський[2] (Aythya innotata) — вид водоплавних птахів родини качкових (Anatidae).
Поширення та чисельність
Ендемік Мадагаскару. Вид був досить поширеним на озері Алаотра на початку XX століття. У 1940-х роках на озеро було завезено чужорідні види хижих риб, які почали полювати на каченят. Крім того у регіоні збільшились масштаби вирощування рису, для якого будували нові іригаційні системи, що призвело до замулювання озера. Популяція виду почала різко зменшуватись і востаннє попелюха мадагаскарського спостерігали у 1960 році (на озері спостерігали зграю з 20 особин). Згодом було декілька непідтверджених повідомлень про спостереження. У 1991 році на озері Алаотра спіймали одного самця. Проте декілька експедицій у район озера у 1992—2001 роках не знайшли попелюха мадагаскарського. Вид вважався вимерлим. У 2006 році на озері Мацаборімена, що знаходиться за 330 км на північ від Алаотри, знайшли зграю попелюха мадагаскарського з 9 дорослих та 4 молодих особин. Подальші дослідження показали, що на озері живе зграя з 22 особин.[1]
2009 року засновано програму зі збереження виду. Було зібрано 24 яєць з яких в інкубаторах вилупилось 23 пташенят. До 2017 року популяція попелюха мадагаскарського збільшилась до 90 особин. У грудні 2018 року 21 птаха випущено на озері Софія[3].
Примітки
- ↑ а б Попелюх мадагаскарський: інформація на сайті МСОП (англ.)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Madagascar pochard: World's rarest bird gets new home (брит.). 28 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2025.
Посилання
- Dominic Couzens: Seltene Vögel — Überlebenskünstler, Evolutionsverlierer und Verschollene. Haupt Verlag, Bern 2011, ISBN 978-3-258-07629-4
- Josep del Hoyo et al.: Handbook of the Birds of the World. Band 1: Ostrich to Ducks. Lynx Edicions, 1992, ISBN 8487334105.
- Janet Kear (Hrsg.): Ducks, Geese and Swans. Oxford University Press, 2005, ISBN 0198546459
- Hartmut Kolbe: Die Entenvögel der Welt. Ulmer Verlag, 1999, ISBN 3-8001-7442-1
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).