YaChudo

Axios

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Axios
Логотип
Посиланняwww.axios.com
КомерційнийYes
Типновини
Мовианглійська
ВласникCox Enterprises
Засновник
  • Джим ВандеХей
  • Майк Аллен
  • Рой Шварц
Започатковано2017[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Станактивний
Рейтинг Alexa6339[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ключові особи
Адреса офісуАрлінгтон Редагувати інформацію у Вікіданих

Axios (стиль ΛXIOS у логотипі) — американський новинний веб-сайт, розташований в Арлінгтоні, штат Вірджинія. Заснований у 2016 році, а наступного року запустили колишні журналісти Politico Джим ВандеХей, Майк Аллен та Рой Шварц. Назва сайту походить від давньогрецького ἄξιος (áxios, досл. «гідний»)[3].

Статті Axios часто короткі для швидкого читання; більшість із них коротші за 300 слів і містять марковані списки. Окрім новинних статей, Axios випускає щоденні та щотижневі галузеві інформаційні бюлетені (зокрема Axios AM Аллена, наступника його інформаційного бюлетеня Politico Playbook для Politico)[3].

У вересні 2022 року Cox Enterprises завершила придбання Axios за 525 мільйонів доларів[4][5].

Історія

ВандеХей сказав, що хоче, щоб Axios був «сумішшю The Economist та Twitter», що викликало критику[6]. Спочатку компанія висвітлювала різні сфери бізнесу, політики, технологій, охорони здоров'я та медіа. ВандеХей сказав, що Axios зосередиться на «зіткненні між технологіями та такими сферами, як бюрократія, охорона здоров'я, енергетика та транспортна інфраструктура»[3]. На момент запуску головним редактором було призначено Ніколаса Джонстона, колишнього керівного редактора Bloomberg LP[7].

У 2016 році Axios залучила 10 мільйонів доларів у раунді фінансування, який очолювала Lerer Hippeau Ventures. Серед спонсорів — медіапартнер NBC News, Emerson Collective Лорен Павелл Джобс, Greycroft Partners, а також Девід і Кетрін Бредлі, власники Atlantic Media[3]. станом на листопад 2017 компанія залучила 30 мільйонів доларів[8][9]. Планувалося зосередитися на «тенденціях бізнесу, технологій, політики та медіа»[3]. Axios отримує дохід за допомогою короткоформатної нативної реклами та спонсорованих розсилок[10]. За перші сім місяців компанія отримала понад 10 мільйонів доларів доходу[8].

У січні 2017 року Axios найняла на посаду виконавчого віце-президента Евана Райана, помічника державного секретаря з питань освіти та культури та колишнього співробітника віце-президента Джо Байдена[11]. За даними Comscore, у вересні 2017 року Axios мав 6 мільйонів унікальних відвідувачів. Станом на пусто 2017 Axios повідомила, що мала 200 000 підписників на 11 розсилок із середнім показником відкриття 52 %. Того ж місяця компанія заявила, що використає нові інвестиції у розмірі 20 мільйонів доларів для розширення аналізу даних, розробки продуктів, фінансування зростання аудиторії та збільшення штату до 150 осіб порівняно з 89[8].

У березні та квітні 2019 року HuffPost та Wired повідомили, що Axios заплатила фірмі за покращення її репутації шляхом лобіювання змін до статей Вікіпедії про Axios та Джонатана Свана[12][13].

У липні 2020 року, за першого президентства Дональда Трампа, Axios отримала 4,8 мільйона доларів федеральних позик від Paycheck Protection Program для заміни зарплати під час пандемії COVID-19. Пізніше воно повернуло гроші, а ВандеХей пояснив, що позики стали «політично поляризуючими»[14]. У вересні 2020 року газета The Wall Street Journal повідомила, що Axios має стати прибутковою у 2020 році, «незважаючи на економічні потрясіння, спричинені коронавірусом, які призвели до масових звільнень та скорочення заробітної плати в багатьох ЗМІ»[15].

У травні 2021 року газета The Wall Street Journal повідомила, що переговори про злиття між Axios та The Athletic завершилися, і The Athletic вирішила укласти угоду з The New York Times Company[16].

8 серпня 2022 року Axios оголосила про продаж компанії Cox Enterprises за 525 мільйонів доларів. В рамках угоди Axios виділила Axios HQ як окрему компанію з розробки прогрмного забезпечення[17][18]. Згідно з угодою, Cox Enterprises володіє 70 % компанії, тоді як співробітники Axios та її засновники зберігають право власності на решту 30 %. Придбання було завершено наступного місяця[4].

У березні 2023 року компанія Axios звільнила Бена Монтгомері, фіналіста Пулітцерівської премії, після того, як він назвав «пропагандою» прес-реліз Департаменту освіти Флориди про захід, організований губернатором Роном ДеСантісом, який «викривав шахрайство з різноманітністю, рівністю та інклюзією у вищій освіті»[19].

У серпні 2024 року компанія Axios звільнила 50 співробітників, що становило 10 відсотків від загальної кількості персоналу[20].

Зміст

Контент Axios розроблено для цифрових платформ, таких як Facebook та Snapchat, а також для власного вебсайту[3]. Їх статті зазвичай містять менше 300 слів, оскільки більшість контенту Axios орієнтована на швидке та лаконічне читання[21]. Окрім веб-сайту, контент Axios розповсюджується через інформаційні бюлетені, що охоплюють політику, технології, охорону здоров'я та інші теми[22]. Серед інформаційних бюлетенів є щоденний звіт співзасновника Майка Аллена, який раніше писав інформаційний бюлетень Politico' Playbook"[3]. Деякі розсилки Axios безкоштовні, а інші платні. Компанія продає сервіс підписки під назвою Axios Pro, який об'єднує кілька платних розсилок, починаючи від 599 доларів на рік[22].

Репортери Axios виступали на телебаченні в NBC News та MSNBC за угодою з NBC, укладеною у 2017 році[7]. Завдяки партнерству з NBC Universal Аллен з'явився на шоу MSNBC «Morning Joe»[23][24].

У 2021 році документальний серіал «Аксіос» на HBO отримав премію «Еммі» в категорії «Новини та документальні фільми» за найкраще інтерв'ю з Дональдом Трампом, яке провів Джонатан Сван[25].

У травні 2026 року звіт Press Gazette показав, що Axios скоротив обсяг контенту на 22 % у першому кварталі року, тоді як трафік зріс на 30 %, що сигналізує про зміну редакційного підходу[26].

Див. також

  • FiveThirtyEight
  • RealClearPolitics

Примітки

  1. ↑ https://www.nytimes.com/2022/08/08/business/media/axios-cox-enterprises.html
  2. ↑ Alexa.com — 1996.
  3. ↑ а б в г д е ж Ellison, Sarah (30 листопада 2016). Exclusive: Mike Allen and Jim VandeHei Reveal Their Plan for Media Domination. Vanity Fair (амер.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 15 вересня 2020.
  4. ↑ а б Following $525 million sale, Clarendon-based Axios aims to make its local newsletters ubiquitous. ARLnow. 15 вересня 2022. Архів оригіналу за 18 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  5. ↑ Fischer, Sara (8 серпня 2022). Axios agrees to sell to Cox Enterprises for $525 million. Axios (англ.). Процитовано 16 квітня 2026.
  6. ↑ Shephard, Alex (2 травня 2017). Axios and Donald Trump Are Made For Each Other. The New Republic. ISSN 0028-6583. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  7. ↑ а б Alpert, Lukas I. (6 вересня 2016). Politico Co-Founder Jim VandeHei to Launch News Venture for Professionals. The Wall Street Journal. New York. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  8. ↑ а б в Mullin, Benjamin (17 листопада 2017). Axios Raises $20 Million to Fund Newsroom Expansion. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 27 листопада 2017.
  9. ↑ Shephard, Alex (2 травня 2017). Axios and Donald Trump Are Made For Each Other. New Republic (амер.). Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 14 травня 2017.
  10. ↑ Sutton, Kelsey (20 листопада 2018). Why Axios Is Betting Big on Native Content, Sponsored Events and Branded Newsletters. AdWeek. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 26 березня 2019.
  11. ↑ Fox, Emily Jane (3 січня 2017). Jim VandeHei and Mike Allen Bring on Washington Insiders to Help Run Axios. The Hive (англ.). Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2017.
  12. ↑ Facebook, Axios And NBC Paid This Guy To Whitewash Wikipedia Pages. HuffPost. 14 березня 2019. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  13. ↑ Cohen, Noam (7 квітня 2019). Want to Know How to Build a Better Democracy? Ask Wikipedia. Wired. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  14. ↑ Farhi, Paul (29 квітня 2020). Axios returns coronavirus bailout loan as news organizations grapple with the ethics of taking government funds. The Washington Post. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 9 березня 2021.
  15. ↑ Alpert, Lukas (30 вересня 2020). Axios Is Growing and Profitable Despite Bleak News Landscape. The Wall Street Journal. New York. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 2 жовтня 2020.
  16. ↑ Mullin, Benjamin (6 травня 2021). The Athletic Halts Merger Talks With Axios, Eyes New York Times. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  17. ↑ Mullin, Benjamin (8 серпня 2022). Axios Agrees to Sell Itself to Cox Enterprises for $525 Million. The New York Times. Архів оригіналу за 27 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
  18. ↑ Benton, Joshua (9 серпня 2022). Axios sells for $525 million, to a company that seemed to be getting out of the media business. Nieman Lab. Архів оригіналу за 20 серпня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
  19. ↑ Fla. reporter fired after calling news release on DeSantis event 'propaganda'. The Washington Post. 15 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ Robertson, Katie (6 серпня 2024). Axios Laying Off 10% of Staff. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 7 серпня 2024.
  21. ↑ Dillet, Romain (17 листопада 2017). Media startup Axios raises another $20 million. TechCrunch. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 27 листопада 2017.
  22. ↑ а б Robertson, Katie (11 квітня 2024). Axios Sees A.I. Coming, and Shifts Its Strategy. New York Times.
  23. ↑ Wemple, Erik (24 січня 2017). NBC boosts Axios out of the gate. The Washington Post. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 29 грудня 2017.
  24. ↑ Mike Allen: Axios Is For What You Would Talk About With Your "Smart Friend". realclearpolitics.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 29 грудня 2017.
  25. ↑ Meade, Amanda (29 вересня 2021). Australian journalist Jonathan Swan wins Emmy for his viral interview with Donald Trump. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 13 вересня 2023. Процитовано 20 вересня 2023.
  26. ↑ Tobitt, Charlotte (7 травня 2026). Output down, page views up: Axios shifts from volume to value. Press Gazette (амер.). Процитовано 15 травня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).