Атіла сіроголовий
| ?Атіла сіроголовий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Атіла (Attila) |
| Вид: | Атіла сіроголовий |
| Біноміальна назва | |
| Attila rufus (Vieillot, 1819) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Attila rufus |
 Віківиди: | Attila rufus |
 ITIS: | 558828 |
 МСОП: | 22700350 |
 NCBI: | 478644 |
Аті́ла сіроголовий[2] (Attila rufus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Ендемік Бразилії.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- A. r. hellmayri Pinto, 1935 — центральна Баїя;
- A. r. rufus (Vieillot, 1819) — від Мінас-Жерайсу до Ріу-Гранді-ду-Сулу.
Поширення і екологія
Сіроголові атіли мешкають на східному узбережжі Бразилії. Вони живуть в бразильському атлантичному лісі. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Attila rufus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 14 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).