Астранція
| ?Напрасник | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| — | Дводольні (Magnoliopsida) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Saniculeae |
| Рід: | Напрасник (Astrantia) L., 1753 |
| Види | |
| Див. текст | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Astrantia |
 Віківиди: | Astrantia |
 EOL: | 60522 |
| IPNI: | 39706-1 |
 ITIS: | 500888 |
 NCBI: | 46373 |
Напр́асник[1], або астранція[2] (лат. Astrantia) — рід трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae).
Ботанічний опис
Стебло завдовжки 40–80 см.
Листя пальчасте роздільне, п'ятирозсічене з видовженими, яйцеподібними, двічі-тричі надрізаними пальчастими великими частинами, що закінчуються щетинкою.
Квіти білі, відтінки рожевого та вишневого, дрібні, утворюють прості парасольки, оточені великими листками-обгортками.
Плід — двосім'янка.
Цвіте з червня по липень.
Поширення
Рід поширений у Європі та на Кавказі. В Україні трапляється у Карпатах, Закарпатті, Західному Поліссі та західному лісостепу.
Види
Деякі види[3]:
- Astrantia bavarica F. W. Schultz [4]
- Astrantia carniolica K.Koch (Jacq.) [5]
- Напрасник великий (Astrantia major) L. [6]
- Astrantia maxima Pall. [7]
- Astrantia minor Vitman [8]
Примітки
- ↑ Astrantia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 225.
- ↑ Tropicos
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. bavarica. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. carniolica. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. major. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. maxima. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Global Biodiversity Information Facility: A. minor. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2015.
Посилання
Джерела
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).