Armillaria ectypa
| ?Armillaria ectypa | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Відділ: | Базидіоміцети (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Фізалакрієві (Physalacriaceae) |
| Рід: | Armillaria |
| Вид: | A. ectypa |
| Біноміальна назва | |
| Armillaria ectypa (Fr.) Lamoure (1965) | |
| Синоніми | |
| Agaricus ectypus Fr. (1821) Clitocybe ectypa (Fr.) Gillet (1874) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Armillaria ectypa |
 EOL: | 193738 |
 МСОП: | 75097245 |
| MB: | 326450 |
| IF: | 326450 |
Armillaria ectypa — вид грибів родини фізалакрієвих (Physalacriaceae). Відомий англійською як marsh honey fungus («болотяний опеньок»), він надає перевагу зростанню на сфагнових болотах серед мохів. У Великій Британії цей вид класифікують як зникаючий, і він охороняється відповідно до британського закону про дику природу та сільську місцевість 1981 року (Wildlife and Countryside Act 1981); також він включений до попереднього європейського червоного списку.[3] Спостерігали, що A. ectypa має біолюмінесцентні як міцелій, так і плодові тіла (переважно пластинки).[4]
Опис
Шапинка може досягати 10 см у діаметрі; спочатку вона опукла, з віком стає сплощеною, іноді з увігнутим центром. Край шапинки трохи вигнутий і часто рубчастий, крізь тонку структуру якого просвічують пластинки. Центр шапинки темно-коричневий і лускатий. Решта поверхні — жовтувато-коричнева до коричневої, світліша в сухому стані і темніша у вологому. Пластинки доволі вузькі й низхідні, спочатку білуваті, з часом стають кремовими, жовтувато-бурими або рожевуватими. Ніжка заввишки до 10 см, циліндрична і злегка потовщена біля основи; вона того самого кольору, що й шапинка. Біля основи ніжки відсутні міцеліальні тяжі. Спорова маса біла.[5][6]
Поширення та середовище існування
Болотяний опеньок має бореальне та монтанне євразійське поширення. У Європі його фіксували в Австрії, Швейцарії, Чехії, Данії, Швеції, Фінляндії, Франції, Німеччині, Польщі, на Британських островах, у Нідерландах, Росії та Словаччині. В Азії його виявляли в Китаї, Японії та Туреччині. Типовим середовищем існування є перезволожені місцини — верхові болота, торфові драговини та лужні низинні болота серед мохів роду Sphagnum, осокових, пухівки та очерету.[6] Вид є нечастим або рідкісним по всьому ареалу. Він зростає на плато Гаррон у графстві Антрім у Північній Ірландії — це одне з лише чотирьох відомих місцезростань на Британських островах.[5]
Див. також
- Список видів Armillaria
Примітки
- ↑ Svetasheva T. (2015). Armillaria ectypa. The IUCN Red List of Threatened Species (2015). doi:10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T75097245A75098379.en.
- ↑ GSD Species Synonymy: Armillaria ectypa (Fr.) Lamoure. CAB International. Species Fungorum. Процитовано 14 грудня 2015.
- ↑ Action plan for Armillaria ectypa. UK Biodiversity Plan. 1999. Архів оригіналу за 30 червня 2004. Процитовано 17 квітня 2009.
- ↑ Ainsworth, Martyn (Жовтень 2004). Searching for luminous mushrooms of the Marsh Fungus Armillaria ectypa. Field Mycology (англ.). 5 (4): 142—144. doi:10.1016/S1468-1641(10)60279-4.
- ↑ а б Allen & Mellon Environmental Ltd. Armillaria ectypa – marsh honey fungus. Northern Ireland Priority Species. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ а б Stasinska, Malgorzata (2015). Armillaria ectypa, a rare fungus of mire in Poland. Acta Mycologica. 50. doi:10.5586/am.1064.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).