YaChudo

Чагарниця сіролоба

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

?Чагарниця сіролоба
Сіролоба чагарниця (знизу)
Сіролоба чагарниця (знизу)
Охоронний статус

Уразливий (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Leiothrichidae
Рід:Argya
Вид:Чагарниця сіролоба
Біноміальна назва
Argya cinereifrons
(Blyth, 1847)
Синоніми
Garrulax cinereifrons
Посилання
Вікісховище:Argya cinereifrons
Віківиди:Argya cinereifrons
МСОП:22715586

Чагарни́ця сіролоба[2] (Argya cinereifrons) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[3]. Ендемік Шрі-Ланки.

Опис

Довжина птаха становить 23 см. Верхня частина тіла і хвіст рудувато-коричневі, голова сірувата, нижня частина тіла бежева, горло світле. Дзьоб і лапи темні. У молодих птахів нижня частина тіла світліша і рудуватіша.

Поширення і екологія

Сіролобі чагарниці є ендеміками Шрі-Ланки. Вони живуть у густих рівнинних і гірських вологих тропічних лісах на південному заході острова. Віддають перевагу узліссям і галявинам. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Поведінка

Сіролобі чагарниці живуть в зграйках від 4 до 20 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів, до яких приєднуються цейлонські кратеропи. живляться комахами, їх личинками, дрібними хребетними і плодами. Розмножуються переважно з березня по серпень. В кладці 3-4 яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція сіролобих чагарниць становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Argya cinereifrons. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Жовтень 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.

Джерела

  • Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp, ISBN 0-691-04910-6
  • A Field Guide to the Birds of the Indian Subcontinent by Kazmierczak (au) and van Perlo (il), ISBN 0-300-07921-4

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).