Archaeoindris
| Archaeoindris Період існування: плейстоцен — голоцен
| |
|---|---|
| |
| РеконструкціяArchaeoindris fontoynontii | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Strepsirrhini |
| Родина: | †Palaeopropithecidae |
| Рід: | †Archaeoindris Standing, 1909 |
| Вид: | †A. fontoynontii
|
| Біноміальна назва | |
| †Archaeoindris fontoynontii Standing, 1909
| |
| |
| СубфосилиArchaeoindris fontoynontii[1] | |
| Синоніми[2] | |
|
Lemuridotherium madagascariense Standing, 1910 | |
Archaeoindris fontoynontii — вимерлий гігантський лемур і найбільший з усіх відомих примат Мадагаскару, за розміром порівнянний із самцем горили. Він належав до родини вимерлих лемурів Palaeopropithecidae і через його надзвичайно великі розміри його порівнювали з наземними лінивцями, які колись бродили Північною та Південною Америкою. Він був найбільш близьким до Palaeopropithecus, другого за величиною члена родини. Разом з іншими Palaeopropithecidae Археоіндріс був споріднений живим індрі, сіфакам і шерстистим лемурам, а також нещодавно вимерлим мавпячим лемурам (Archaeolemuridae). Він, ймовірно, вимер нещодавно, приблизно в 350 році до нашої ери[3].
Археоіндріс був вперше описаний Гербертом Ф. Стендінгом у 1909 році на основі фрагментів щелеп, хоча Чарльз Ламбертон пізніше виявив цілий череп[4][5]. Було знайдено лише шість кісток нижнього скелета, а розкопки 1980-х років не запропонували нових знахідок. Його останки були знайдені лише в одному місці: Ампасамбазімба, в центральному Мадагаскарі[4]. Після початкового відкриття деякі субскам'янілості Megaladapis grandidieri були помилково пов'язані з Archaeoindris, у той час як менші кістки ніг молодої особини та масивна кістка ноги дорослої особини помилково вважалися двома окремими видами. Ці помилки були поступово виправлені між 1930-ми і 1980-ми роками.
Скелет Археоіндріса був масивним і міцним і мав багато спільних рис зі скелетом Палеопропітека. Руки були довші за ноги, але кісток кистей рук чи стоп не було знайдено. Оцінки розміру, засновані на обмежених останках, сильно відрізнялися, коливаючись до 244 кілограмів, але найретельніше статистичне дослідження з використанням регресійного аналізу передбачає масу 160 кг[2]. Його скелет припускає, що це був неквапливий альпініст, який відвідував землю, щоб подорожувати[6].
Дієта Archaeoindris складалася здебільшого з листя[7][8], хоча також могла включати фрукти й насіння. Його середовищем існування — до появи людини — була суміш лісів, чагарників і саван, багата різноманітністю лемурів[9].
| Філогенія Archaeoindris та його найближчих родичів[10][11] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ Godfrey, Jungers та Burney, 2010, p. 354.
- ↑ а б Godfrey, Jungers та Burney, 2010, p. 356.
- ↑ Mittermeier et al. 2010, pp. 37 & 39
- ↑ а б Godfrey та Jungers, 2002, p. 101.
- ↑ Vuillaume-Randriamanantena, 1988, p. 379.
- ↑ Nowak, 1999, p. 91.
- ↑ Godfrey та Jungers, 2002, p. 103.
- ↑ Godfrey та Jungers, 2003b, p. 257.
- ↑ MacPhee, Burney та Wells, 1985, p. 463.
- ↑ Orlando та ін., 2008, p. 4.
- ↑ Godfrey та Jungers, 2003a, p. 1252.
Джерела
- Dunkel, A. R.; Zijlstra, J. S.; Groves, C. P. (2011–2012). Giant rabbits, marmosets, and British comedies: etymology of lemur names, part 1 (PDF). Lemur News. 16: 64—70. ISSN 1608-1439. Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2016. Процитовано 19 серпня 2012.
- Godfrey, L. R.; Jungers, W. L. (2002). Quaternary fossil lemurs. У Hartwig, W. C (ред.). The Primate Fossil Record. Cambridge University Press. с. 97—121. ISBN 978-0-521-66315-1.
- Godfrey, L. R.; Jungers, W. L. (2003a). Subfossil Lemurs. У Goodman, S. M.; Benstead, J. P (ред.). The Natural History of Madagascar. University of Chicago Press. с. 1247—1252. ISBN 978-0-226-30306-2.
- Godfrey, L. R.; Jungers, W. L. (2003b). The extinct sloth lemurs of Madagascar (PDF). Evolutionary Anthropology: Issues, News, and Reviews. 12 (6): 252—263. doi:10.1002/evan.10123. S2CID 4834725.
- Godfrey, L. R.; Jungers, W. L.; Burney, D. A. (2010). Subfossil Lemurs of Madagascar. У Werdelin, L.; Sanders, W. J (ред.). Cenozoic Mammals of Africa. University of California Press. с. 351—367. doi:10.1525/california/9780520257214.003.0021. ISBN 978-0-520-25721-4.
- Godfrey, L. R.; Jungers, W. L.; Schwartz, G. T. (2006). Ecology and Extinction of Madagascar's Subfossil Lemurs. У Gould, L.; Sauther, M. L. (ред.). Lemurs: Ecology and Adaptation. Springer. с. 41–64. doi:10.1007/978-0-387-34586-4_3. ISBN 978-0-387-34585-7.
- Jungers, W. L. (1990). Problems and methods in reconstructing body size in fossil primates. У Damuth, J.; MacFadden, B. J (ред.). Body Size in Mammalian Paleobiology: Estimation and Biological Implications. Cambridge University Press. с. 103—118. ISBN 978-0-521-36099-9.
- Jungers, W. L.; Demes, B.; Godfrey, L. R. (2008). How big were the 'giant' extinct lemurs of Madagascar?. У Fleagle, J. G.; Gilbert, C. C. (ред.). Elwyn Simons: A Search for Origins. Developments in Primatology: Progress and Prospects. с. 343–360. doi:10.1007/978-0-387-73896-3_23. ISBN 978-0-387-73895-6.
- Jungers, W. L.; Godfrey, L. R.; Simons, E. L.; Wunderlich, R. E.; Richmond, B. G.; Chatrath, P. S. (2001). Ecomorphology and behavior of giant extinct lemurs from Madagascar. У Plavcan, J. M.; Kay, R. F.; Jungers, W. L.; van Schaik, C. P. (ред.). Reconstructing Behavior in the Primate Fossil Record (PDF). Springer. с. 371—411. doi:10.1007/978-1-4615-1343-8_10. ISBN 978-0-306-46604-5. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2006.
- MacPhee, R. D. E.; Burney, D. A.; Wells, N. A. (1985). Early Holocene chronology and environment of Ampasambazimba, A Malagasy subfossil lemur site. International Journal of Primatology. 6 (5): 463—489. doi:10.1007/BF02735571. S2CID 44449535.
- Mittermeier, R.A.; Louis, E.E.; Richardson, M.; Schwitzer, C.; et al. (2010). Lemurs of Madagascar. Illustrated by S.D. Nash (3rd ed.). Conservation International. ISBN 978-1-934151-23-5. OCLC 670545286
- Nowak, R. M. (1999). Walker's Mammals of the World (вид. 6th). Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-5789-8.
- Orlando, L.; Calvignac, S.; Schnebelen, C.; Douady, C. J.; Godfrey, L. R.; Hänni, C. (2008). DNA from extinct giant lemurs links archaeolemurids to extant indriids. BMC Evolutionary Biology. 8 (121): 121. doi:10.1186/1471-2148-8-121. PMC 2386821. PMID 18442367.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - Standing, H. F. (1909). Subfossiles provenant des fouilles d'Ampasambazimba. Bulletin de l'Académie Malgache (фр.). 6: 9—11.
- Tattersall, I. (1982). The Primates of Madagascar. Columbia University Press. с. 382. ISBN 978-0-231-04704-3.
- Vuillaume-Randriamanantena, M. (1988). The taxonomic attributions of giant subfossil lemur bones from Ampasambazimba: Archaeoindris and Lemuridotherium. Journal of Human Evolution. 17 (4): 379—391. doi:10.1016/0047-2484(88)90027-9.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).