Павуколов смугастий
| ?Павуколов смугастий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Нектаркові (Nectariniidae) |
| Рід: | Павуколов (Arachnothera) |
| Вид: | Павуколов смугастий |
| Біноміальна назва | |
| Arachnothera magna (Hodgson, 1837) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Cinnyris magna | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Arachnothera magna |
 Віківиди: | Arachnothera magna |
 ITIS: | 558739 |
 МСОП: | 22718128 |
 NCBI: | 632592 |
Павуколов смугастий[2] (Arachnothera magna) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 16,5-18 см, розмах крил 20,5-25,5 см, вага 23-24 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла золотисто-оливкова, голова, шия і плечі поцятковані темними смужками. Нижня частина тіла жовтувата, сильно поцяткована темними смужками. Лапи світло-оранжеві або жовті, дзьоб чорний, довгий і вигнутий.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- A. m. magna (Hodgson, 1836) — від центральних Гімалаїв і східних районів Бангладеш до південного Китаю і північної М'янми;
- A. m. aurata Blyth, 1855 — центральна і східна М'янма;
- A. m. musarum Deignan, 1956 — південно-східна М'янма, північний Таїланд, Лаос, північний В'єтнам;
- A. m. remota Riley, 1940 — південний В'єтнам;
- A. m. pagodarum Deignan, 1956 — Малайський півострів.
Поширення і екологія
Смугасті павуколови поширені від центрального Непалу до південного В'єтнаму, а також на півдні Малайського півострова. Вони живуть в тропічних лісах, чагарникових заростях і садах.
Поведінка
Смугасті павуколови живуть поодинці або парами. Живляться комахами, павуками і нектаром. Сезон розмноження триває з березня по липень. чашоподібне гніздо прикріплюється за допомогою павутиння до нижньої сторони широкого листа. В кладці 2-3 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Arachnothera magna. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).