YaChudo

Apocynum venetum

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

?Apocynum venetum

Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
—Судинні (Tracheophyta)
—Покритонасінні (Angiosperms)
—Евдикоти (Eudicots)
—Айстериди (Asterids)
Порядок:Тирличецвіті (Gentianales)
Родина:Барвінкові (Apocynaceae)
Підродина:Apocynoideae
Триба:Apocyneae
Рід:Apocynum
Вид:A. venetum
Біноміальна назва
Apocynum venetum
L., 1753
Синоніми
Trachomitum venetum (L.) Woodson
Посилання
Вікісховище:Apocynum venetum
Віківиди:Apocynum venetum
IPNI:77279-1
NCBI:377125

Apocynum venetum (пухівник солонцевий як Trachomitum sarmatiense[1], пухівник кримський як Trachomitum tauricum[2], кендир сарматський як Trachomitum sarmatiense[3], кендир кримський як Trachomitum tauricum[3]) — вид рослин з родини барвінкових (Apocynaceae), поширений у Євразії.

Опис

Багаторічна кореневищна трав'яна рослина[4]. Стебла до 4 м заввишки, голі, крім суцвіть; гілки і гілочки білувато-сірі, циліндричні. Листки зазвичай протилежні; черешок 3–6 мм; пластинка від вузько еліптичної до вузько-яйцеподібної форми, 1–8 × 0.5–2.2 см. Чашолистки вузько-еліптичні або вузько яйцеподібні, ≈ 1.5 мм. Віночок пурпурувато-червоний або рожевий. Стручки стрункі, 8–20 см × 2–3 мм. Насіння яйцеподібне або еліпсоїдне, 2–3 мм. 2n = 22[5].

Цвіте в липні–серпні; плодоносить у вересні. Розмножується насінням і кореневищем[4].

Поширення

Поширений у південній, південно-східній і східній Європі, в Азії[6][7].

В Україні зростає на узбережжі Чорного та Азовського морів[4].

Загрози й охорона

Загрозами є низька здатність до насіннєвого розмноження, морська абразія, рекреація і забудова[4].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Вразливий». Охороняється в Дунайському та Чорноморському БЗ, в заказнику «Новий Світ»[4].

Джерела

  1. ↑ Trachomitum sarmatiense // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Trachomitum tauricum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 255. (рос.)(укр.)
  4. ↑ а б в г д Червона книга України. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  5. ↑ Flora of China. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 30.04.2020. (англ.)
  6. ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 30.04.2020. (англ.)
  7. ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 30.04.2020. (англ.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).