Шпак-малюк гірський
| ?Шпак-малюк гірський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Шпакові (Sturnidae) |
| Рід: | Шпак-малюк (Aplonis) |
| Вид: | Шпак-малюк гірський |
| Біноміальна назва | |
| Aplonis santovestris Harrisson & Marshall, 1937 | |
| Посилання | |
| Aplonis santovestris | |
| Aplonis santovestris | |
| 1051015 | |
| 558725 | |
| 22710485 | |
Шпак-малю́к гірський[2] (Aplonis santovestris) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Ендемік Вануату.
Опис
Довжина птаха становить 17 см. Забарвлення переважно рудувато-коричневе, верхня частина тіла дещо темніша, тім'я чорнувате. Райдужки білі.
Поширення і екологія
Гірські шпаки-малюки живуть у вологих гірських тропічних лісах на острові Еспіриту-Санто. Зустрічаються на трьох найвищих горах острова: Ватіамасан, Табвемасана і на піку Санто, на висоті від 1200 до 1900 м над рівнем моря. Загальна площа ареалу поширення виду становить близько 21 км².
Поведінка
Гірські шпаки-малюки шукають їжу в підліску. Гніздяться в дуплах, на висоті до 6 м над землею.
Збереження
Гірський шпак-малюк вперше спосерігався в 18=934 році, після чого вважався вимерлим до повторного відкриття у 1961 році. Після цього він знову вважався вимерлим, поки в 1991 році дослідники не сфотографували гірського шпака-малюка на піку Санто. МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться під загрозою зникнення. За оцінками дослідників. популяція гірських шпаків-малюків становить від 250 до 1000 птахів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aplonis santovestris.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 вересня 2021.
Джерела
- Heinrich L. Bregulla: Birds of Vanuatu. Anthony Nelson, 1992, ISBN 0904614344.
Посилання
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).