Насіннєїд конюшиновий

_?Насіннєїд конюшиновий
?Насіннєїд конюшиновий
	; Насіннєїд конюшиновий
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Членистоногі (Arthropoda);
Клас:	Комахи (Insecta);
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota);
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera);
Надряд:	Голометабола (Holometabola);
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera) Linnaeus, 1758;
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga);
Інфраряд:	Кукуїформні (Cucujiformia);
Надродина:	Curculionoidea;
Родина:	Насіннєїди (Apionidae);
Підродина:	Апіоніни (Apioninae);
Рід:	Apion;
Вид:	Насіннєїд конюшиновий;
Біноміальна назва
	Apion apricans; Herbst, 1797
Посилання
Вікісховище:	Protapion apricans

Насіннєїд конюшиновий (Apion apricans) — вид жуків родини Насіннєїди (Apionidae).

Поширення

Насіннєїд конюшиновий поширений у Палеарктиці. Зустрічаються на полях де росте конюшина.

Опис

Це жук з грушоподібним тілом і довгою головотрубкою. Тіло чорного забарвлення, завдовжки 2,2-3,1 мм. Личинка безнога, зігнута, зморшкувата, біла, з темно-бурою головою, завдовжки 2 мм.

Спосіб життя

Зимують дорослі жуки. Самиці відкладають яйця по одному спочатку в бруньки, а потім всередину бутонів. Плодючість однієї самки в середньому 35 яєць, причому основна маса яєць відкладається в червні в головки конюшини, через 7-12 днів з яєць виходять личинки, які розвиваються 3-4 тижні. Личинки виїдають вміст бруньок, а потім зав'язі бутонів і квіток. Одна личинка пошкоджує 5-11 бутонів і квіток у головці. На заляльковування личинка залазить у квітколоже, в якому вигризає внутрішню камеру, пошкоджуючи при цьому основи ще 5-10 квіток. Розвиток лялечки 5-10 днів.

Живляться листками, листковими та квітконосними бруньками, вигризаючи в них невеликі отвори та заглибини. Молоді жуки в літній період можуть живитись листками не тільки конюшини, а частина розлітається в радіусі 2-3 км по узліссях, чагарниках, забираються в поверхневий шар ґрунту та під опале листя й зимують. Жуки живуть 2-3 роки. В результаті пошкодження генеративних органів урожай насіння конюшини знижується в середньому на 10-15%.

Важливий внесок у боротьбу із конюшинними насіннєїдами зробив український ентомолог М.А. Теленга.

Джерела

Karl Wilhelm Harde, Frantisek Severa und Edwin Möhn: Der Kosmos Käferführer: Die mitteleuropäischen Käfer. Franckh-Kosmos Verlags-GmbH & Co KG, Stuttgart 2000, ISBN 3-440-06959-1.
Jiri Zahradnik, Irmgard Jung, Dieter Jung et al.: Käfer Mittel- und Nordwesteuropas. Parey, Berlin 1985, ISBN 3-490-27118-1.

Це незавершена стаття про жуків.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.