Нікорник таїтянський
| ?Нікорник таїтянський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тамікові (Cisticolidae) |
| Рід: | Нікорник (Apalis) |
| Вид: | Нікорник таїтянський |
| Біноміальна назва | |
| Apalis fuscigularis Moreau, 1938 | |
| Синоніми | |
| Apalis thoracica fuscigularis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Apalis fuscigularis |
 Віківиди: | Apalis fuscigularis |
 ITIS: | 916608 |
 МСОП: | 22713719 |
Ніко́рник таїтянський[2] (Apalis fuscigularis) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae)[3]. Ендемік Кенії. Раніше вважався підвидом смуговолого нікорника, однак в 1994 році був визнаний окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 10-12 г. Верхня частина тіла темно-сіра, крила і хвіст дещо темніші. Горло і груди чорні, нижня частина тіла біла або кремова. Очі сріблясто-білі.
Поширення і екологія
Ареал таїтянського нікорника обмежений горами Таїта, що знаходяться на південному заході Прибережної провінції в Кенії. Таїтянські нікорники живуть в підліску гірських і рівнинних тропічних лісів на висоті від 1400 до 2200 м над рівнем моря.
Поведінка
Таїтянські нікорники харчуються комахами та іншими безхребетними, яких ловлять на землі та серед рослинності на висоті до 2 м над землею. Також птахи доповнюють свій раціон насінням і ягодами. Живуть поодинці або парами (рідко сімейними зграйками до 3-4 птахів). Територіальні. В кладці 2-4 яйця.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться на межі зникнення. Таїтянські нікорники мешкають на площі всього лиш 1,5 км², а їх популяція, за оцінками дослідників, нараховує від 100 до 150 птахів. Популяція значно скоротилася за останні десятиліття, і нині таїтянські нікорники є одними з найменш чисельних птахів світу. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Apalis fuscigularis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).