Щеврик новозеландський
| ?Щеврик новозеландський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Плискові (Motacillidae) |
| Рід: | Щеврик (Anthus) |
| Вид: | Щеврик новозеландський |
| Біноміальна назва | |
| Anthus novaeseelandiae (Gmelin, 1789) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
| Anthus novaeseelandiae | |
| Anthus novaeseelandiae | |
| 1051352 | |
| 558659 | |
| 22718480 | |
| 1108006 | |
| Fossilworks: | 372523 |
Ще́врик новозеландський[2] (Anthus novaeseelandiae) — вид горобцеподібних птахів родини плискових (Motacillidae). Ендемік Нової Зеландії. Раніше вважався конспецифічним з австралійським щевриком.
Опис
Довжина птаха становить 16-19 см, вага 40 г. Забарвлення переважно коричневе, обличчя світле, через очі проходятть коричневі смуги, над очима світлі "брови". Крила поцятковані темними смужками, хвіст темний. Нижня частина тіла світла. Лапи довгі, рожевувато-коричневі. Дзьоб тонкий, коричневий.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- A. n. novaeseelandiae (Gmelin, JF, 1789) — Північний і Південний острови та острів Стюарт;
- A. n. chathamensis Lorenz von Liburnau, L, 1902 — Оклендські острови і острови Кемпбелл;
- A. n. aucklandicus Gray, GR, 1862 — острови Чатем;
- A. n. steindachneri Reischek, 1889 — острови Антиподів.
Поширення і екологія
Новозеландські щеврики живуть на луках, пасовищах, полях та інших відкритих рівнинах. Живляться дрібними безхребетними: жуками, павуками і личинками комах, а також насінням трав. Сезон розмноження починається в серпні. Гніздо невелике, чашоподібне. розміщується в густій траві або серед каміння. Самиця робить його з трави. В кладці від 2 до 5 (найчастіше 3-4) жовтуватих яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 14-15 днів. Пташенята покидають гніздо через 14-16 днів після вилуплення. За ними доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Anthus novaeseelandiae. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 03 січня 2022.
Джерела
- Heather, Barrie D. & Robertson, Hugh (1996) The Field Guide to the Birds of New Zealand
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).