Саїманга жовточерева
| ?Саїманга жовточерева | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Нектаркові (Nectariniidae) |
| Рід: | Саїманга (Anthreptes) |
| Вид: | Саїманга жовточерева |
| Біноміальна назва | |
| Anthreptes malacensis (Scopoli, 1786) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Anthreptes malacensis |
 Віківиди: | Anthreptes malacensis |
 ITIS: | 558621 |
 МСОП: | 103792612 |
 NCBI: | 233787 |
Саїманга жовточерева[2] (Anthreptes malacensis) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Південно-Східній Азії[3]. Виділяють низку підвидів. Сірогорла саїманга раніше вважалися підвидом жовточеревої саїманги.
Опис
Довжина птаха становить 14 см, вага 7,4-13,5 г. Самці дещо більші за самиць і мають яскравіше забарвлення. Верхня частина тіла у них металево-блискуча, фіолетова і оливкова, нижня частина тіла переважно жовта. Верхня частина тіла у самиць оливково-зелена, нижня частина тіла жовтувата.
Підвиди
Виділяють чотирнадцять підвидів:[4]
- A. m. malacensis (Scopoli, 1786) — від південної М'янми до Індокитаю і Малайського півострова, Суматра і сусідні острови, Калімантан (за винятком півночі), Ява і Балі;
- A. m. bornensis Riley, 1920 — північний Калімантан;
- A. m. mjobergi Bangs & Peters, JL, 1927 — острів Маратуа (на північ від Калімантану);
- A. m. paraguae Riley, 1920 — західні Філіппіни;
- A. m. heliolusius Oberholser, 1923 — західне і центральне Мінданао, острів Басілан;
- A. m. wiglesworthi Hartert, E, 1902 — архіпелаг Сулу;
- A. m. iris Parkes, 1971 — південний захід архіпелагу Сулу;
- A. m. chlorigaster Sharpe, 1877 — центральні Філіппіни;
- A. m. cagayanensis Mearns, 1905 — острів Мапун;
- A. m. heliocalus Oberholser, 1923 — острови Сангіхе та Сіау;
- A. m. celebensis Shelley, 1878 — Сулавесі і сусідні острови;
- A. m. extremus Mees, 1966 — острови Банґґаї і Сула;
- A. m. convergens Rensch, 1929 — Малі Зондські острови (за винятком острова Сумба);
- A. m. rubrigena Rensch, 1931 — острів Сумба.
Поширення і екологія
Жовточереві саїманги поширені від південної М'янми до Філіппін і східних Малих Зондських островів. Вони живуть в рівнинних тропічних і мангрових лісах, на болотах, полях і плантаціях, в садах.
Поведінка
Жовточереві саїманги живляться переважно нектаром, іноді споживають дрібні плоди і ягоди. Пташенят годують комахами.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Anthreptes malacensis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Cheke, R. A., & Mann, C. F. (2008). Brown-throated Sunbird (Anthreptes malacensis). pp. 247 in: del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D. A. eds. (2008). Handbook of the Birds of the World. Vol. 13. Penduline-tits to Shrikes. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 978-84-96553-45-3
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2021.
Джерела
- Cheke, Robert A., Mann, Clive F., & Allen, Richard. (2001). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Christopher Helm, London. pp. 184–186.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).