Кузька металічна
| ?Кузька металічна | |
|---|---|
 Імаго в Міжрічинському парку (Україна) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Родина: | Пластинчастовусі (Scarabaeidae) |
| Підродина: | Rutelinae |
| Триба: | Anomalini |
| Підтриба: | Anomalina |
| Рід: | Anomala |
| Вид: | Кузька металічна |
| Біноміальна назва | |
| Anomala dubia Scopoli, 1763 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Anomala dubia |
 ITIS: | 928885 928827, 928885 |
 NCBI: | 1143021 |
Кузька металічна (Anomala dubia) — жук родини пластинчастовусих, з підродини хлібних хрущиків. Один з майже 1000 видів роду, поширений у північній Палеарктиці.
Опис
Тіло жука яйцеподібне, опукле, у довжину 1,2-1,5 см. Забарвлений у синій, темно-зелений чи брунатний колір, не вкритий волосками. Антени 9-членикові, жовто-руді, булава темна. Фасеткові очі великі, слабко опуклі. Передньоспинка звужується до переднього краю, її поверхня з багатьма крапками. Щиток великий, трикутний, забарвлений так само, як і передньоспинка. Надкрила найширші позаду середини[1].
Спосіб життя
Жуки літають з червня по серпень.
Личинки розвиваються в ґрунті на глибині 30-80 см, переважно на піщаних ґрунтах, живляться коренями рослин. Личинки проходять три стадії, а потім заляльковуються. У північно-західній частині ареалу (Нідерланди) розвиток триває 2 роки, тоді як на сході може відбутися за 1 рік[1][2].
Самиці виділяють як феромон для самців ненасичений спирт 2(Е)-нонен-1-ол[3].
Ареал і підвиди
Кузька металічна поширена в помірній зоні Європи від Іспанії і Британії до Уралу і Кавказу, а також у Південному Сибіру. Звичайний вид у Великій Британії[1], Франції[4], Україні, Угорщині.
Виділяють 2 підвиди:
- A. dubia dubia (Scopoli, 1763) поширений у Європі
- A. dubia abchasica Motschulsky, 1854 поширений на Кавказі, раніше вважався окремим видом[1].
Економічне значення
У роки масового розмноження жуки можуть обгризати листки винограду та інших садових культур[5].
Примітки
- ↑ а б в г Anomala dubia (Scopoli, 1763) Dune Chafer [Архівовано 2023-06-11 у Wayback Machine.]. UK Beetles(англ.)
- ↑ van Duinen, G. J., Beusink, P., Nijssen, M., & Esselink, H. (2005). Larval development of Anomala dubia (Scarabaeidae) in coastal dunes: Effects of sand-spray and Ammophila arenaria root biomass. Proc. Neth. Entomol. Soc. Meet, 16, 63-70(англ.)
- ↑ Tóth, M., Leal, W.S., Szarukán, I. et al. 2-(E)-nonen-1-ol: Male attractant for chafers Anomala vitis Fabr. andA. dubia Scop. (Coleoptera: Scarabaeidae). J Chem Ecol 20, 2481–2487 (1994). https://doi.org/10.1007/BF02036185 (англ.)
- ↑ Rutelle verte, Hanneton bronzé (French) Anomala dubia (Scopoli, 1763). INPN(фр.)(англ.)
- ↑ Voigt, E. and Tóth, M. 2002. Perimeter trapping: a new means of mass trapping with sex attractant of Anomala scarabs. Acta Zool. Acad. Sci. Hung. 48:297–303.
Джерела
- Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 61. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).