YaChudo

Анастранґалія невиразна

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

?Червінка непевна
Anastrangalia dubia dubia
Anastrangalia dubia dubia
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина:Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина:Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина:Тонкохвісткові (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід:Червінка (Anastrangalia Casey, 1924)
Вид:Червінка непевна
Біноміальна назва
Anastrangalia dubia
Scopoli, 1763
Посилання
Вікісховище:Anastrangalia dubia
NCBI:1586449

Червінка непевна[1] (Anastrangalia dubia Scopoli, 1763 = Corymbia (Anastrangalia) dubia (Scopoli) Pesarini & Sabbadini, 1994 = Leptura cincta Gyllenhal, 1827 nec Panzer, 1804 = Leptura fuliginosa Weise, 1887 = Leptura variabilis Paykull, 1800 nec DeGeer, 1775 = Marthaleptura dubia (Scopoli) Ohbayashi, 1963) — вид жуків з родини Скрипунових.

Таксономія

Згідно молекулярних даних Червінка непевна включає три підвиди, які раніше вважались окремими видами[2]:

  • підвид Червінка непевна звичайна (Anastrangalia dubia dubia (Scopoli, 1763)) — поширена у Південній Європі, Малій Азії і на Кавказі
  • підвид Червінка непевна Реєва (Anastrangalia dubia reyi (Heyden, 1889)) — поширена у Північній і Східній Європі, Західному Сибіру
  • підвид Червінка непевна Секвенсова (Anastrangalia dubia sequensi (Reitter, 1898)) — поширена у Східному Сибіру і на Далекому Сході

Поширення

A. dubia — пан'європейський вид, поширений по всій Європі, заході Росії, на Кавказі та суміжних районах, входить до складу європейського зоогеографічного комплексу.

У Карпатському регіоні — це звичайний, широко розповсюджений вид у гірських районах, і дещо менш розповсюджений у передгір'ях, що пов'язано із прив'язкою виду до лісових масивів утворених смерекою європейською, а в передгір'ях іноді заселяє ялицю білу.

Екологія

Літ комах спостерігається з початку червня і триває до вересня, з максимумом у першій половині липня. Імаго можна зустріти на квітах: арункусу звичайного, гадючника в'язолистого, арніки гірської та ін. Личинка розвивається у мертвій деревині смереки, зрідка ялиці.

Морфологія

Імаго

Дорослі комахи середнього розміру, 9-18 мм завдовжки. Загальне забарвлення тіла чорне з червоними надкрилами у самок і буро-жовтими у самців. Надкрила часто затемнені з боків, на вершинах та по шві — у самців, а у самок — з чорними облямівками, плямами або цілком чорні. Передньоспинка вкрита негустими стоячими волосками, внаслідок чого виглядає опушеною.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2-3 роки.

Примітки

  1. ↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
  2. ↑ Zamoroka A.M., Semaniuk D.V., Shparyk V.Yu., Mykytyn T.V., Skrypnyk S.V. (2019) Taxonomic Position of Anastrangalia reyi and A. sequensi (Coleoptera, Cerambycidae) Based on Molecular and Morphological Data. Vestnik Zoologii 53 (3): 209-226. https://doi.org/10.2478/vzoo-2019-0021

Література

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127;
  5. Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252;
  6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11261/ [Архівовано 26 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/adubia.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]


Жук Це незавершена стаття про жуків.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).