YaChudo

Виноградниця японська

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Виноградниця японська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Виноградоцвіті (Vitales)
Родина: Виноградові (Vitaceae)
Рід: Виноградівник (Ampelopsis)
Вид:
Виноградниця японська (A. japonica)
Біноміальна назва
Ampelopsis japonica

Виноградниця японська[3] (лат. Ampelopsis japonica)[1] — вид рослин з роду виноградівник (Ampelopsis). Вид є ендемічним для Азії.[4][5]

Опис

Загальний опис

Виноградниця японська — це витка, листопадна рослина. Зростає від 1 до 10 метрів заввишки. Гілочки пальчасті, з поздовжніми гребенями, голі. Вусики нерозгалужені або з короткими гілочками біля кінчика. Корінь бульбоподібний.[5][6][7][8]

Листя

Листя пальчасте, 3—5-листоподібне, прилистки опадаючі. Черешок від 1 до 4 см завдовжки, голий. Листочки перистороздільні або по краю глибоко зубчасті та не розділені, знизу голі, верхівка гостра або загострена. Центральний листочок з 5-листоподібних листків, глибоко розділений до основи з одним або трьома вузлами. Бічні листочки нерозділені або з 1 вузлом.[5][9][7]

Квіти

Квіти зелені, близько 0,6 см у діаметрі. Суцвіття складається приблизно з 50 квіток.[9][7] Квітконіжка коротка, гола. Бруньки яйцеподібні, 1,5—2 мм, верхівка закруглена. Пелюстки овальні, розміром 1,2—2, мм, голі. Пиляки овальні, майже квадратні. Нижня частина зав'язі прирощена до диска. Цвіте з травня по червень.[5]

Плоди та насіння

Ягода куляста, 8—10 мм у діаметрі, блакитно-фіолетова, з однією чи трьома насінинами. Насіння оберненояйцеподібне. Плодоносить з липня по вересень.[5][9][6][7]

Хромосоми

Кількість хромосом 2n = 40.[5]

Поширення та середовище існування

Ендемічне поширення

Вид є ендемічним для Росії (регіони: Єврейська автономна область, Приморський край, Хабаровський край) та Китаю (регіони: Гуандун, Гуансі, Хебей, Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсу, Цзянсі, Цзілінь, Ляонін, Шеньсі, Шаньсі, Сичуань, Чжецзян).[4][5][8]

Країни штучного заселення

Рослина була інтродукована до Японії, В'єтнаму та Великої Британії.[4][5][8]

Середовище зростання

Зростає у чагарниках, на схилах пагорбів та на трав'янистих луках, на висоті від 100 до 900 метрів над рівнем моря. Виноградниця японська здатна витримувати температуру до -12 °C або нижче. Віддає перевагу суглинку та сонячним місцям.[5][8]

Використання

Бульбовий корінь використовується у медицині. Він має знеболювальну, антибактеріальну, протисудомну, протигрибкову, очищувальну, жарознижувальну та загоювальну дію. Відвар коренів використовується для лікування туберкульозних шийних вузлів, гнійних інфекцій, запалень шкіри, виразкових захворювань шкіри та опіків.[8][6]

Примітки

  1. ↑ а б International Plant Names Index (англ.). Процитовано 8 липня 2025.
  2. ↑ JSTOR (англ.). Процитовано 8 липня 2025.
  3. ↑ Ampelopsis japonica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. ↑ а б в Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 липня 2025.
  5. ↑ а б в г д е ж и к Ampelopsis japonica. Flora of China (англ.). efloras.org. Процитовано 8 липня 2025.
  6. ↑ а б в Plants For A Future (англ.). Процитовано 8 липня 2025.
  7. ↑ а б в г Flower Database (англ.). Процитовано 8 липня 2025.
  8. ↑ а б в г д Useful Temperate Plants (англ.). Процитовано 8 липня 2025.
  9. ↑ а б в Ваш Сад (рос.). Процитовано 8 липня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).