Жайворонок рудохвостий
| ?Жайворонок рудохвостий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Пустельний жайворонок (Ammomanes) |
| Вид: | Жайворонок рудохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Ammomanes phoenicura (Franklin, 1831) | |
 Ареал виду Осіле проживання Зимування | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Ammomanes phoenicurus Mirafra phoenicura | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ammomanes phoenicura |
 Віківиди: | Ammomanes phoenicura |
 ITIS: | 916561 |
 МСОП: | 22717247 |
Жайворонок рудохвостий[2] (Ammomanes phoenicura) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає на Індійському субконтиненті. Раніше вважався конспецифічним з вохристим жайворонком[3].
Опис
Довжина птаха становить 16 см, з яких від 5,7 до 6,4 см припадає на хвіст, вага 21-28,3 г. Довжина дзьоба становить 1,5-1,7 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно рудувато-сіре, на кінці хвоста широка чорна смуга. Очі карі, дзьоб рогово-коричневий, лапи коричневі.
Підвиди
- A. p. phoenicura (Franklin, 1831) — північний схід Пакистану і центральна Індія;
- A. p. testacea Koelz, 1951 — Південна Індія.
Поширення і екологія
Рудовхості жайворонки мешкають на сході Пакистану та на більшій території Індії, трапляються в Непалі. Вони живуть на відкритих, кам'яеистих місцевостях, місцями порослих чагарниками, а також на полях. Живляться насінням і безхребетними. Сезон розмноження триває з лютого по травень. В кладці від 2 до 4 яєць[6][7].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ammomanes phoenicura. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Dickinson, E.C.; R.W.R.J. Dekker (2001). Systematic notes on Asian birds. 11. A preliminary review of the Alaudidae (PDF). Zool. Verh. Leiden. 335: 61—84. Архів оригіналу за 25 жовтня 2007.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 04 березня 2022.
- ↑ Dickinson, E.C.; R.W.R.J. Dekker; S. Eck; S. Somadikarta (2001). Systematic notes on Asian birds. 12. Types of the Alaudidae (PDF). Zool. Verh. Leiden. 335: 85—126. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2007.
- ↑ Ogilvie-Grant, WR (1912). Catalogue of the collection of Birds's eggs in the British Museum. Volume 5. Taylor and Francis, London. с. 145.
- ↑ Hume, AO (1890). Oates (ред.). The nests and eggs of Indian birds. Volume 2 (вид. 2nd). London: R H Proter. с. 240—242.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).