YaChudo

Аріан гондураський

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Аріан гондураський

Охоронний статус

Уразливий (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:Колібрині (Trochilinae)
Триба:Trochilini
Рід:Амазилія (Amazilia)
Вид:Аріан гондураський
Біноміальна назва
Amazilia luciae
(Lawrence, 1868)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Thaumatias luciae
Polyerata luciae
Посилання
Вікісховище:Amazilia luciae
Віківиди:Amazilia luciae
ITIS:555156
МСОП:22687529
NCBI:2744903

Аріа́н гондураський[3] (Amazilia luciae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[4]. Ендемік Гондурасу.

Опис

Гондураський аріан

Довжина птаха становить 9-10 см. У самців тім'я і верхня частина тіла темно-зелені, нижня частина спини і надхвістя бронзові. Стернові пера бронзово-зелені з пурпуровою смугою на кінці. Горло і верхня частина грудей сині, при певному освітленні вони можуть здаватися зеленуватими або сіруватими. Груди сірувато-білі, боки зелені, знизу більш тьмяні, бронзово-зелені. Нижні покивні пера хвоста темно-зелені з білими краями. Дзьоб середньої довжини, прямий, чорний, знизу червонуватий з чорним кінчиком.

Самиці мають подібне забарвлення, однак загалом більш тьмяне, пляма на горлі у них менша і більш зелена, ніж у самці, а крайгні стернові пера у них мають сірі кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.

Поширення і екологія

Гондураські аріани мешкають в посушливих районах у внутрішній частині Гондурасу, в департаментах Санта-Барбара, Кортес, Лемпіра, Йоро і Оланчо. До 1950-х років вони були відомі лише за кількома зразками, а з 1950 по 1988 рік не спостерігалися взагалі. Гондураські аріани живуть в сухих тропічних лісах, сосново-дубових лісах і сухих чагарникових заростях, переважно в гірських долинах. Зустрічаються на висоті від 75 до 1220 м над рівнем моря, переважно на висоті від 200 до 500 м над рівнем моря. Птахи здійснюють сезонні переміщення, які поки є малодослідженими[5][6].

Гондураські аріани живляться нектаром різноманітних квітучих трав'янистих рослин, чагарників, кактусів, епіфітів і невисоких дерев, в Йоро переважно нектаром Pedilanthus camporum і Opuntia hondurensis, на заході ареалу переважно Aphelandra scabra і Helicteres guazaumifolia. Також птахи доповнюють свій раціон дрібними комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинного пуху, сухого листя, павутиння і лишайників, розміщується на дереві[7].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гондураських аріанів становить від 10 до 20 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Amazilia luciae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 грудня 2022
  2. ↑ Lawrence, George Newbold (1867). Descriptions of five new species of Central American birds. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia. 19: 232-234 [233].
  3. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 грудня 2022.
  5. ↑ Rodríguez, Fabiola, et al. “Influence of Microhabitat on Honduran Emerald (Amazilia luciae) Abundance in Tropical Dry Forest Remnants.” Avian Conservation and Ecology, vol. 14, no. 1, 2019, doi:10.5751/ace-01321-140103.
  6. ↑ Howell, Steve N.G.; Sophie Webb (Грудень 1989). Notes on the Honduran Emerald (PDF). Wilson Bulletin. 101 (4): 642—643. Процитовано 30 грудня 2007.
  7. ↑ Anderson, David L.; House, Paul; Hyman, Robert E.; Steiner, Ricardo; Hawkins, H. Ross; Thorn, Sherry; Rey, Manuel J.; Espinal, Mario R.; Marineros, Leonel E. (2010). Rediscovery of the Honduran Emerald Amazilia luciae in western Honduras: insights on the distribution, ecology, and conservation of a 'Critically Endangered' hummingbird. Bird Conservation International (англ.). 20 (3): 255—262. doi:10.1017/S0959270910000389. ISSN 1474-0001. S2CID 85624160.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).