Гекончик пискливий
| ?Гекончик пискливий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Підродина: | Справжні гекони (Gekkoninae) |
| Рід: | Гекончик (Alsophylax) |
| Вид: | Гекончик пискливий |
| Біноміальна назва | |
| Alsophylax pipiens Pallas, 1825 | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Alsophylax pipiens |
 Віківиди: | Alsophylax pipiens |
 EOL: | 795999 |
 ITIS: | 818121 |
 МСОП: | 157257 |
 NCBI: | 1208011 |
Гекончик пискливий[1] (Alsophylax pipiens) — вид роду гекончиків з підродини Справжні гекони.
Опис
Загальна довжина сягає 8—9 см. Відрізняється сіруватим або жовтуватим забарвленням тулуба, зазвичай з 5 темно-коричневими поперечними смугами на спині й такого ж кольору смужками на хвості і зовнішній стороні лап. Тіло його покрите зернистою лускою, перемішаної з дрібними округлими або слаборебристими горбиками.
Спосіб життя
Полюбляють пустелі та напівпустелі. Живуть гекончики на схилах обривів, в саксаульниках, на кам'янистому і глинистому, нерідко майже позбавленої рослинності, ґрунті і рідше на закріплених пісках. Активні вони переважно вночі, але у похмуру та теплу погоду нерідко зустрічаються і вдень. Харчуються комахами, різними безхребетними, на які полюють як на землі, так і на гілках невеликих чагарників.
Це яйцекладні ящірки. Парування відбувається в кінці квітня — на початку травня. Одноразово самиця відкладає 1, рідко 2 яйця, але виробляє, мабуть, кілька кладок за сезон.
Розповсюдження
Зазвичай мешкає в Астраханській області (Росія), Казахстані (на півдні), Узбекистані, у західній частині Китаю та Монголії.
Примітки
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 162.
Джерела
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 34). — ISBN 5-98092-007-2
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 89—90)
- Щербак Н. Н., Голубев М. Л. Гекконы фауны СССР и сопредельных стран. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 56—62)
- N.B. Ananjeva et al. (2006) The Reptiles of Northern Eurasia, Pensoft Publishers, ISBN 954-642-269-X
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).