Каргарка реюньйонська
| ?†Каргарка реюньйонська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Вимерлий (1698) (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Нільська каргарка (Alopochen) |
| Вид: | Каргарка реюньйонська |
| Біноміальна назва | |
| Alopochen kervazoi (Cowles, 1994) | |
 | |
| Синоніми | |
| Mascarenachen kervazoi Cowles, 1994 | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Alopochen kervazoi |
 МСОП: | 22729490 |
| Fossilworks: | 371641 |
Каргарка реюньйонська (Alopochen kervazoi) — вимерлий вид качок. Був поширеним на острові Реюньйон та вимер наприкінці 17 століття.
Вимирання
Вид відомий лише з субфоссилових кісток, зібраних Бертраном Кервазо в Печері перших французів (фр. Grottes des Premiers Français) на Реюньйоні у 1974 році.[2] Нідерландський мандрівник Віллем Бонтеко згадав про виявлення гусей на острові під час його відвідування в 1619 році, як і французький дослідник Франсуа Дюбуа в 1671—1672 роках. Ще в 1667 році губернатор Франсуа Мартен скаржився на надмірне полювання. Останнім записом про вид є перелік 1709 року де ла Мервейля, який заявив, що качки та гуси траплялися «у великій кількості», але оскільки Жан Фейлі не вніс у свій перелік водоплавних птахів у своєму каталозі тварин Реюньйону 1705 року, запис де ла Мервейля, очевидно, базується на застарілій інформації. Таким чином, останнім записом про вид є звіт Пер Бернардена в 1687 році. Вид, ймовірно, вимер у 1690-х роках. У 1710 році губернатор Реюньйона Антуан Десфорж-Буше (1681—1725) написав у своїй праці «Mémoire d' Antoine Boucher sur l'île Bourbon en 1710»: «Шановні панове. Більше нікого з цих тварин знайти не можна, лише жалюгідні залишки того, що змогло втекти від їхньої ненаситної жадібності».
Див. також
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Alopochen kervazoi: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 22 липня 2024
- ↑ Hume, J. P. (2017). Extinct Birds (вид. 2). Bloomsbury Natural History. с. 50. ISBN 978-1-4729-3744-5.
Посилання
- Cowles, Graham S. (1994): A new genus, three new species and two new records of extinct Holocene birds from Réunion Island, Indian Ocean. Geobios 27(1): 87–93.
|
Це незавершена стаття про викопних птахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).