Aloe breviscapa
| Aloe breviscapa | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. breviscapa
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe breviscapa Reynolds & Bally, 1958
| |
Aloe breviscapa (укр. Алое бревіскапа, Алое короткостеблове[3]) — сукулентна рослина роду алое.
Назва
Видова назва дана через коротке суцвіття, від лат. brevis — «короткий» і лат. scapus — «стебло».[4].
Історія
Вперше описаний південноафриканським оптиком і ботаніком Гілбертом Вестакоттом Рейнольдсом та швейцарським ботаніком Петером Рене Оскаром Бейлі у 1958 році в журналі «Journal of South African Botany».[5]
Морфологічні ознаки
Рослини формують невеликі або великі групи. Листків 24, розташовані в щільних розетках, 30–35 × 8–10 см, ланцетні, висхідні, жорсткі, голубовато-сірі з червоним відтінком; поверхня суцільна або з декількома дуже короткими зубцями біля основи. Суцвіття заввишки до 50 см, з 3–6 розлогими гілками; китиці циліндричні, слабкі, 20–25 см завдовжки; приквітки 6 × 3 мм; квітконіжки 10–14 мм завдовжки. Квітки червоні, голі, нарізні; оцвітина, 26–30 мм завдовжки. Пиляки 2–3 мм. Приймочка 3–4 мм. Зав'язь 6 × 3 мм.
Місця зростання
Aloe breviscapa — ендемічна рослина Сомалі. Росте уздовж південного краю хребта гір Аль-Маду в північній частині Сомалі. Зустрічається на вапняках в напівпустельній місцевості на висоті 1400 метрів над рівнем моря.
Охоронні заходи
Aloe breviscapa — ендемік із північного Сомалі. Входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC). Наразі не відомо, чи цей вид переживає занепад. Випасання худоби може представляти загрозу для цього виду, але, з огляду на віддаленість області, в якій він зростає ризик для ньоо оцінюється як найменший. У разі загроз, що будуть фіксуватися, буде необхідна повторна оцінка.
На природоохоронних територіях цей вид не зустрічається, тому що в Сомалі їх немає.
Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[6]
Див. також
Примітки
- ↑ Weber, O. & Carter, S. (2013). Aloe breviscapa. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2013: e.T201324A2699581. doi:10.2305/IUCN.UK.2013-2.RLTS.T201324A2699581.en. Процитовано 23 листопада 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Appendices | CITES. cites.org (англ.). Процитовано 23 листопада 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 12.08.2018.(англ.)
- ↑ Journal of South African Botany 24: 176. 1958
- ↑ Aloe breviscapa. CITES. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. [Архівовано 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Бібліографія
- Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
- Mats Thulin. Flora of Somalia. — Royal Botanic Gardens, Kew, 1995. — Т. 4. — 312 с. — ISBN 9780947643881.
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
- Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
- Goldblatt, P. and Manning, J. C. Cape Plants: A conspectus of the Cape Flora of South Africa // Strelitzia. — National Botanical Institute, Cape Town., 2000. — № 9. (англ.)
- Carter, S. Aloaceae // Flora Zambesiaca. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2001. — № 12 (3). — С. 98. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
Джерела
- Aloe breviscapa Reynolds & Bally. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. (англ.)
- Aloe breviscapa. JSTOR. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. (англ.)
Посилання
- Aloe breviscapa. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. (англ.)
- Aloe breviscapa. Plantsystematics. Процитовано 12 серпня 2018. (англ.)
- Aloe breviscapa. Plants of the World online. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 12 серпня 2018.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|вебсайт=(довідка) (англ.) - Aloe breviscapa. Davesgarden. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. (англ.)
- Aloe breviscapa. African Plant Database. Женевський ботанічний сад. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018. (англ.), (фр.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).