Aloe brandhamii
| Aloe brandhamii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. brandhamii
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe brandhamii S.Carter, 1994
| |
Aloe brandhamii (укр. Алое Брандема[3]) — сукулентна рослина роду алое.
Назва
Видова назва дана на честь доктора Пітера Е. Брандема (1937-) — британського генетика рослин в лабораторії Джодрелл, Королівські ботанічні сади в К'ю, Англія, який виявляв великий інтерес до алое[4].
Історія
Вперше описаний англійським ботаніком Сьюзан Картер Голмс у 1994 році в журналі «Flora of Tropical East Africa».[5]
Морфологічні ознаки
Рослини іноді одиночні, старі рослини мають коротке стебло. Листя у компактній розетці, забарвлення — від темно- до світло-зеленого відтінку. Листки до 50 см завдовжки, 10–20 см завширшки, по краях — шипи 2–3 мм завдовжки, розташовані на відстані 1–2 см один від одного. Квітконос 1–2 м, розгалужений, з червоними квітками.
Цей вид схожий на Aloe secundiflora.
Місця зростання
Aloe brandhamii — ендемічна рослина Танзанії. Росте серед каменів у в листяних річкових лісах на висоті 750–1200 метрів над рівнем моря.
Охоронні заходи
Aloe brandhamii входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів під загрозою зникнення. Область поширення виду (ЕОО) становить 5000 км², площа, яку займають субпопуляції (AOO) не перевищує 40 км². Відомий з менш ніж п'яти місць. Зафіксований в окрузі Кілоло, регіону Іринга в центральній частині Танзанії, в долині річки Руаха та долинах її приток. Зустрічається не дуже часто, групами від трьох до чотирьох рослин. Росте поряд з дорогами, тому є доступним та вразливим для збирачів.
Зростає в двох захищених природоохоронних територіях: одна місцевість знаходиться на кордоні гірського національного парку Удзунгва (англ. Udzungwa Mountain National Park); і одна місцевість — в районі Лунда-Мкваб (англ. Lunda-Mkwabi Game Controlled Area).
Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[6]
Див. також
Примітки
- ↑ Eastern Arc Mountains & Coastal Forests CEPF Plant Assessment Project Participants (2009). Aloe brandhamii. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2009: e.T158082A5182211. doi:10.2305/IUCN.UK.2009-2.RLTS.T158082A5182211.en. Процитовано 23 листопада 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Appendices | CITES. cites.org (англ.). Процитовано 23 листопада 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 29.07.2018.(англ.)
- ↑ Flora of Tropical East Africa Aloaceae: 33. 1994
- ↑ Aloe brandhamii. CITES. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018. [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Бібліографія
- Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
- Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
- Goldblatt, P. and Manning, J. C. Cape Plants: A conspectus of the Cape Flora of South Africa // Strelitzia. — National Botanical Institute, Cape Town., 2000. — № 9. (англ.)
- Carter, S. Aloaceae // Flora Zambesiaca. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2001. — № 12 (3). — С. 98. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
Джерела
- Aloe brandhamii S.Carter. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 29 липня 2018. (англ.)
- Aloe brandhamii S.Carter (1994). aloes.wz.cz. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 29 липня 2018. (чес.), (англ.)
Посилання
- Aloe brandhamii. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 29 липня 2018. (англ.)
- Aloe brandhamii. Plantsystematics. Процитовано 29 липня 2018. (англ.)
- Aloe brandhamii. Davesgarden. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 29 липня 2018. (англ.)
- Aloe brandhamii. African Plant Database. Женевський ботанічний сад. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018. (англ.), (фр.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).