Alnus pendula
| Alnus pendula | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Березові (Betulaceae) |
| Рід: | Вільха (Alnus) |
| Вид: | A. pendula
|
| Біноміальна назва | |
| Alnus pendula | |
Alnus pendula — вид квіткових рослин з родини березових. Поширення: Японія (Хонсю, Хоккайдо); інтродукований у Кореї[1].
Біоморфологічна характеристика
Це багатостовбурний великий кущ або невелике дерево до 8 метрів. Стовбури гладкі, сіро-коричневі з помітними дрібними жовто-коричневими сочевицями. Гілочки тонкі, від блідо-сіруватого до мідно-коричневого забарвлення, з опадними волосками. Листя від вузькояйцеподібного до широколанцетного, 4.5–12 × 2–4.5 см, верхівка довгозагострена, основа клиноподібна до майже серцеподібної, пластина зверху гола, середньо-зелена, злегка блискуча, знизу волосата вздовж жилок, жилкування з 20–26 парами прямих сильно врізаних жилок, краї подвійно-пилчасті; ніжка листка 3–12 мм, волосата. Тичинкові суцвіття в густих верхівкових або бічних суцвіттях по 1–4, 15–40 мм, циліндричні, коричневі, в'язкі, під час цвітіння 50–120 мм, яскраво-жовто-зелені, пониклі. Маточкові суцвіття під чоловічими, по 3–6, тримаються на квітконіжці 10–20 мм, еліптичні, 8–12 × 6–8 мм, яскраво-жовті, підкреслені широкояйцеподібним листуватим приквітком. Плід яйцеподібно-еліптичний, 12–16 × 8–12 мм. Насіння 1–2 мм, вузькоеліптичне з широким папероподібним крилом з двома спрямованими вперед крилами. Цвіте з квітня по травень, плодоносить з вересня по жовтень[2].
Середовище
Цей вид зустрічається в гірських лісах[3].
Використання
Цей вид використовується як рослина для боротьби з водною ерозією. Кора цього виду використовувалася в народній східній медицині як засіб від діареї, лихоманки, алкоголізму та кровотечі. Недавні дослідження показали, що кора Alnus pendula має антибактеріальну активність проти метицилін-резистентного золотистого стафілокока[3].
Примітки
- ↑ Alnus pendula'. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 14.07.2025.
- ↑ Alnus pendula. Trees and Shrubs Online. Процитовано 14.07.2025.
- ↑ а б Shaw, K.; Roy, S.; Wilson, B. (2020). Alnus pendula. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 14.07.2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).