Alnus oblongifolia

Alnus oblongifolia
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Березові (Betulaceae)
Рід:	Вільха (Alnus)
Вид:	A. oblongifolia
Біноміальна назва
Alnus oblongifolia Torr.

Alnus oblongifolia — вид квіткових рослин з родини березових. Поширення: США (Аризона, Нью-Мексико), Північна Мексика^[1].

Це дерево заввишки до 30 метрів; стовбурів часто кілька, крони розлогі. Кора темно-сіра, гладка, з віком чорніє та розпадається на неглибокі вертикальні пластинки. Листкова пластинка вузькояйцеподібна або ланцетна до вузькоеліптичної, 5–9 × 3–6 см, шкіряста, основа вузько- або широко клиноподібна або вузько закруглена, краї плоскі, гостро та грубо двічі-пилчасті, рідко рівномірно- та густо коротко-пилчасті, головні зубці гострі, загострені, вторинні зубці помітно більші, верхівка від довго до коротко-загостреної, рідко гостра; поверхні знизу голі до рідко запушених або рідко ворсинчасті, помірно покриті смолою. Цвіте рано навесні^[2].

Зростає на висотах від 700 до 2400 метрів. Розсіяні субпопуляції цього виду обмежені прохолодними, вологими, помірними листяними лісами у високих горах посушливого південного сходу США та сусідньої Мексики. Alnus oblongifolia зустрічається на кам'янистих або піщаних берегах річок та прилеглих вологих схилах, мінералізованих виходах, часто асоціюється з високогірними каньйонами^[3].

Інформація про використання або торгівлю цим видом відсутня^[3].