YaChudo

Горлянка ялинкоподібна

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

?Горлянка ялинкоподібна

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
—Судинні (Tracheophyta)
—Покритонасінні (Angiosperms)
—Евдикоти (Eudicots)
—Айстериди (Asterids)
Порядок:Губоцвіті (Lamiales)
Родина:Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина:Ajugoideae
Рід:Горлянка (Ajuga)
Вид:Горлянка ялинкоподібна
Біноміальна назва
Ajuga chamaepitys
(L.) Schreb., 1774
Синоніми
Teucrium chamaepitys L.
Ajuga chia Schreber (горлянка хіоська[1]) = Ajuga chamaepitys subsp. chia (Schreb.) Arcang.
Посилання
Вікісховище:Ajuga chamaepitys
Віківиди:Ajuga chamaepitys
EOL:579805
IPNI:444546-1
ITIS:32452
NCBI:49984

Горлянка ялинкоподібна[2], горлянка ялинковидна[1] (Ajuga chamaepitys) — вид рослин з родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у північно-західній Африці, Європі крім півночі, західній і середній Азії.

Опис

Вид дуже мінливий у ряді характеристик (розмір, форма та колір квітів, густота запушення, тощо). Тому є велика кількість підвидів: у Євро-середземноморському районі приблизно 14[3].

Однорічна чи багаторічна, 5–15 см заввишки, дуже ароматна трава. Стебло лежаче, висхідне до вертикального, гіллясте, білясто волосисте. Листки при основі сидячі, від ланцетних до зворотнояйцеподібних, цілі, максимум 5 см завдовжки та 1 см завширшки, від рідкісно до густо волосисті. Листки стебла 3-лопатеві до 3-конічні з довгими і вузькими сегментами, білувато волосаті. Квітки поодинокі, іноді попарно в пазухах листя. Віночок жовтий, 5–15 мм завдовжки, верхня губа дуже коротка, нижня губа велика, 3-лопатева. [3].

Поширення

Поширений у північно-західній Африці, Європі крім півночі, західній і середній Азії[4][5][6][7].

Росте на полях, у виноградниках, лісах, особливо на ґрунтах, багатих кальцієм. Цвіте з травня по вересень[3].

Загрози й охорона

Чисельність виду швидко зменшується в останні десятиліття. Вид має статус CR У Чехії та NT у Словаччині[3].

Використання

Раніше вид мав застосування в народній медицині[3].

Примітки

  1. ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 300. (рос.)(укр.)
  2. ↑ Ajuga chamaepitys // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ а б в г д Jindřich Houska (2007). Ajuga chamaepitys. Botany.cz. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 21.12.2019. (чеськ.)
  4. ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 21.12.2019. (англ.)
  5. ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 21.12.2019. (англ.)
  6. ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 21.12.2019. (англ.)
  7. ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21.12.2019. (англ.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).