YaChudo

Сіпарая сіроголова

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

?Сіпарая сіроголова

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:Сіпарая (Aethopyga)
Вид:Сіпарая сіроголова
Біноміальна назва
Aethopyga primigenia
(Hachisuka, 1941)
Підвиди
  • A. p. diuatae Salomonsen, 1953
  • A. p. primigenia (Hachisuka, 1941)
Посилання
Вікісховище:Aethopyga primigenia
Віківиди:Aethopyga primigenia
ITIS:916472
МСОП:22718048
NCBI:667141

Сіпарая сіроголова[2] (Aethopyga primigenia) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Ендемік Філіппін.[3]

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення й екологія

Сіроголові сіпараї є ендеміками філіппінського острова Мінданао. Підвид A. p. diuatae мешкає в горах Хілонґ-Хілонґ, номінативний підвид A. p. primigenia мешкає в горах Кітанґлад, Чіволіг, Дагаян, Апо, Малінданг, поблизу озера Себу.

Сіроголові сіпараї живуть в гірських тропічних лісах на висоті 1000-1700 м над рівнем моря. Харчуються нектаром бананів.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Aethopyga primigenia. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679. 
  4. ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).