Салангана австралійська
| ?Салангана австралійська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Серпокрильцеві (Apodidae) |
| Рід: | Бура салангана (Aerodramus) |
| Вид: | Салангана австралійська |
| Біноміальна назва | |
| Aerodramus terraereginae (Ramsay, 1875) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Cypselus terrae-reginae Collocalia terraereginae Aerodramus terraereginus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Aerodramus terraereginae |
 Віківиди: | Aerodramus terraereginae |
 EOL: | 1065118 |
 ITIS: | 693128 |
 МСОП: | 22686534 |
 NCBI: | 46487 |
Саланга́на австралійська[2] (Aerodramus terraereginae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Ендемік Австралії. Раніше вважалися конспецифічними зі світлогузими саланганами.
Опис
Довжина птаха становить 11-12 см, довжина крила становить 107-118,2 мм, вага 10,5-12,5 г. Верхня частина тіла темно0сірувато-коричнева, нижня частина тіла рівномірно сірувата. Пера на лобі і обличчі бліді. Надхвістя блідо-сірувате, іноді більш темне. Хвіст дещо роздвоєний. Представники підвиду A. t. chillagoensis є меншими і блідішими, ніж представники номінативного підвиду, їх середня вага становить 9,39 г.
В польоті птахи видають пронизливі голосові сигнали. Також вони використовують низькі металеві клацаючі звуки для ехолокації в печерах.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- A. t. terraereginae (Ramsay, EP, 1875) — північно-східне узбережжя Квінсленда (від річки Клоді на півострові Кейп-Йорк до хребта Юнґелла поблизу Маккая). прибережні острівці Данк, Хінчінбрук і Острови Сім'ї;
- A. t. chillagoensis Pecotich, 1982 — внутрішні райони на сході Квінсленда (на захід від Великого Вододільного хребта, в районі Чіллаго.
Поширення і екологія
Світлогузі салангани мешкають на північному сході Австралії, в саванах і тропічних лісах, серед скель, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами і павуками, яких ловлять в польоті. Пташи шукають їжу в радіусі 30 км від свої колонії під час своїх вильотів на полювання, які зазвичай тривають близько 30 хвилин.
Сезон розмноження у світлогузих саланган триває з липня по березень. Ці птахи гніздяться в печерах, іноді серед скель. Вони формують гніздові колонії, які можуть нараховувати до кількох сотень птахів. Гнізда світлогузих саланган звисають зі стель або стін печер на висоті від 2 до 20 м над землею. Вони мають форму напівчаші, робляться з напівстверділої слини, змішаної з травою, гілками казуарин, гілочками і пір'ям. В кладці одне яйце. Інкубаційний період триває 26-27 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 46-51 день після вилуплення. За сезон може вилупитися два виводки.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aerodramus terraereginae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2022.
Джерела
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
- Pizzey, Graham & Knight, Frank (1997) The Graham Pizzey & Frank Knight Field Guide to the Birds of Australia, HarperCollins, London, UK.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).