Салангана атолова
| ?Салангана атолова | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Серпокрильцеві (Apodidae) |
| Рід: | Бура салангана (Aerodramus) |
| Вид: | Салангана атолова |
| Біноміальна назва | |
| Aerodramus pelewensis (Mayr, 1935) | |
| Синоніми | |
| Collocalia pelewensis | |
| Посилання | |
| Aerodramus pelewensis | |
| Aerodramus pelewensis | |
| 1178567 | |
| 554963 | |
| 22686573 | |
Саланга́на атолова[2] (Aerodramus pelewensis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae)[3]. Ендемік Палау.
Опис
Довжина птаха становить 11 см, розмах крил 10,7-11,3 см. Голова чорнувато-коричнева з легким темно-зеленим відтінком, спина чорнувато-коричнева, надхвістя світло-коричневе. Кінчики контрурних пер на верхній частині тіла можуть мати зеленуватий або сірий відтінок, ці відмінності можуть залежати від віку птахів. Горло світле, сріблясто-сіре, нижня частина тіла переважно темно-сіра, гузка темна з помітними смугами, нижня сторона хвоста і крил світліші. Хвіст дещо виїмчастий. Стернові пера довгі, вузькі, однак менш загострені, ніж у інших саланган. Дзьоб і лапи чорні.
Голосові сигнали атолових саланган нагадують дзижчання комах, іноді можна почути тривале щебетання. Також ці птахи використовують низькі металеві клацаючі звуки для ехолокації в печерах.
Поширення і екологія
Атолові салангани є ендеміками острівної групи Палау. Вони живуть переважно у вологих тропічних лісах. серед скель і гірських ущелин. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Ведуть переважно присмерковий спосіб життя, в цей час формують великі зграї. Невеликі зграйки можуть полювати на птахів вдень. Атолові салангани гніздяться в печерах, формують гніздові колонії. Гнізда робляться зі слини, моху і трави, прикріплюються до скелі печери. Їх ширина становить 95 мм, глибина 35 мм, діаметр заглибини 50 мм. В кладці одне яйце.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aerodramus pelewensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 листопада 2022.
Джерела
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).