Салангана меланезійська
| ?Салангана меланезійська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Даних недостатньо (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Серпокрильцеві (Apodidae) |
| Рід: | Бура салангана (Aerodramus) |
| Вид: | Салангана меланезійська |
| Біноміальна назва | |
| Aerodramus orientalis (Mayr, 1935) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Collocalia orientalis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Aerodramus orientalis |
 Віківиди: | Aerodramus orientalis |
 EOL: | 1048595 |
 ITIS: | 554959 |
 МСОП: | 22686555 |
Саланга́на меланезійська[2] (Aerodramus orientalis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Мешкає на островах Меланезії.
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см. Верхня частина тіла чорна, на надхвісті широка світло-сіра смуга. Нижня частина тіла рівномірно попелясто-коричнева. Хвіст короткий, виїмчастий. У представників підвиду A. o. leletensis верхня частина тіла синювато-чорна, блискуча, смуга на надхвісті більш темна і вузька, лапи неоперені.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- A. o. leletensis (Salomonsen, 1962) — плато Лелет в центральній частині Нової Ірландії;
- A. o. orientalis (Mayr, 1935) — острів Гуадалканал.
Поширення і екологія
Меланезійські салангани мешкають на острові Нова Ірландія в архіпелазі Бісмарка та на Гуадалканалі на Соломонових островах, а також спостерігалися на острові Бугенвіль. Вони живуть переважно в гірських районах, серед гірських тропічних лісів. Живляться комахами, яких ловлять в польоті.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aerodramus orientalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 листопада 2022.
Джерела
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
- Guy Dutson: Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Christopher Helm, London, 2011. S. 343–344. ISBN 978-0-7136-6540-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).