Салангана сейшельська
| ?Салангана сейшельська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Серпокрильцеві (Apodidae) |
| Рід: | Бура салангана (Aerodramus) |
| Вид: | Салангана сейшельська |
| Біноміальна назва | |
| Aerodramus elaphrus (Oberholser, 1906) | |
| Синоніми | |
| Collocalia elaphra Aerodramus elaphra | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Aerodramus elaphrus |
 Віківиди: | Aerodramus elaphrus |
 EOL: | 1048584 |
 ITIS: | 554947 |
 МСОП: | 22686507 |
 NCBI: | 46476 |
Саланга́на сейшельська[2] (Aerodramus elaphrus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae)[3]. Ендемік Сейшельських Островів. Сейшельські салангани раніше вважалися конспецифічними з більш дрібними і темними маврикійськими саланганами, однак дослідження показало, що ці два види розділилися приблизно 500 тисяч років тому, а їх загальний предок відділився від решти саланган приблизно мільйон років тому[4].
Опис
Сейшельські салангани — це салангани середнього розміру, довжина яких становить 10-12 см, розмах крил 28 см, а вага 10 г. Верхня частина тіла темно-сірувато-коричнева, надхвістя дещо світліше. Нижня частина тіла світло-сірувато-коричнева, нижня сторона хвоста більш темна. Хвіст темний, дещо вирізаний. Стернові пера довгі, вузькі, однак менш загострені, ніж у інших саланган. Дзьоб і лапи чорні.
В польоті птахи видають тихий щебет. Також вони використовують низькі металеві клацаючі звуки для ехолокації в печерах.
Поширення і екологія
Сейшельські салангани мешкають на островах Мае, Праслен і Ла-Діг в архіпелазі Сейшельських островів. Раніше вони гніздилися також на острові Фелісіте, бродячі птахи спостерігалися на острові Арід. Цих птахів часто можна побачити над прісноводними водоймами або в гірських долинах, однак вони зустрічаються в більшості природних середовищ. Живляться комахами, яких ловлять в польоті, особливо літаючими мурахами, формують невеликі зграйки. Є більш активними після заходу сонця.
Сейшельські салангани розмножуються протягом всього року. Вони гніздяться на стелях печерах, їх гнізда мають дугоподібну форму, робиться з лишайників і казуаринових голок, скріплених за допомогою слини. В кладці одне біле яйце, інкубаційний період триває 25-30 днів. За пташенятами доглядають і самиці, і самці, вони покидають гніздо через 42 дні після вилуплення.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий через невелику популяцію і обмежену кількість місць для гніздування. За оцінками дослідників, популяція сейшельських саланган становить від 2500 до 3000 птахів. Ім загрожує використання інсектицидів і хижацтво з боку інтродукованих сипух і кішок.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Aerodramus elaphrus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Kevin P. Johnson, Dale H. Clayton: Swiftlets on islands: genetics and phylogeny of the Seychelles and Mascarene swiftlets. In: Phelsuma. Nr. 7, 1999, S. 9–13 (Архівна копія на сайті Wayback Machine.)
Джерела
- Chantler, Phil & Driessens, Gerald (2000) Swifts: a Guide to the Swifts and Treeswifts of the World, 2nd ed., Pica Press, East Sussex.
- Skerrett, Adrian; Bullock, Ian & Disley, Tony (2001) Birds of Seychelles, Christopher Helm, London.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).