Епіорніс
| Епіорніс | |
|---|---|
| Скелет та яйце Aepyornis maximus | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | †Епіорнісові (Aepyornithiformes) |
| Рід: | †Епіорніс (Aepyornis) E. Geoffroy Saint-Hilaire, 1851[1] |
| Типовий вид | |
| Aepyornis maximus | |
| Види | |
| |
| Карта Мадагаскару з точками де зразки A. hildebrandti (b) та A. maximus (c) були знайдені | |
| Синоніми | |
| |
Епіорніс[2] (Aepyornis) — рід вимерлих птахів родини епіорнісові (Aepyornithidae) ряду епіорнісоподібні (Aepyornithiformes). Всі види роду були ендеміками Мадагаскару та вимерли в історичний час (до 17 століття). Епіорніс є найбільшим птахом, що відомий палеонтологам; досягав 3 м заввишки та вагою 400 кг. Відомі й залишки яєць, вони сягали 34 см завдовжки та мали об'єм у 170 разів більший ніж у курячого яйця.
Опис

Види Aepyornis належать до найбільших птахів світу. Вага A. hildebrandti оцінюється у 235 кілограмів[3]. A. maximus оцінюється у 275—1000 кілограмів, досягаючи 3 метрів заввишки, що робить їх одними з найбільших, якщо не найбільшими птахами, що коли-небудь жили на Землі[4][3].
Голова мала прямий, товстий конічний дзьоб, пропорційно більший в A. hildebrandti, ніж в A. maximus, хоча голови обох птахів були невеликими порівняно з розміром тіла. Шия була пропорційно довгою, з 17 шийними хребцями. Крила були рудиментарними. Кістки таза (хребці, клубова і лобкова кістки) були сильно зрощені між собою, настільки, що їх контури важко розрізнити. Задні кінцівки були пропорційно довгими, кістки міцними, особливо стегнова кістка, яка була дуже короткою і товстою. Тибіотарсус мав виразний поздовжній виріст за який кріпились м'язи. Доказів наявності четвертого пальця або шпори не виявлено. Кістки кінцевих фаланг стопи були широкими й не загнутими[5]. Припускається, що самки A. maximus були більшими за самців, як це спостерігається в інших нелітаючих птахів[3].
Класифікація
Систематика роду викликає дискусії серед дослідників. Деякі біологи виділяють лише 1 вид — Aepyornis maximus. Проте більшість дослідників виділяють чотири види:
- Aepyornis gracilis Monnier, 1913
- Aepyornis hildebrandti Burckhardt, 1893
- Aepyornis maximus Hilaire, 1851
- Aepyornis medius Milne-Edwards & Grandidier, 1866
Інші описані види зараз розглядаються як синоніми:
- Aepyornis mulleri Milne-Edwards & Grandidier, 1894
- Aepyornis modestus Milne-Edwards & Grandidier, 1869
- Aepyornis ingens Milne-Edwards & Grandidier, 1894
- Aepyornis titan Andrews, 1894
- Aepyornis grandidieri Rowley, 1867
- Aepyornis cursor Milne-Edwards & Grandidier, 1894
- Aepyornis lentus Milne-Edwards & Grandidier, 1894
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Brands, S. 2008
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б в Grealy, Alicia; Miller, Gifford H.; Phillips, Matthew J.; Clarke, Simon J.; Fogel, Marilyn; Patalwala, Diana; Rigby, Paul; Hubbard, Alysia; Demarchi, Beatrice (2023). Molecular exploration of fossil eggshell uncovers hidden lineage of giant extinct bird. Nature Communications (англ.). 14 (1). doi:10.1038/s41467-023-36405-3. ISSN 2041-1723. PMC 9974994. PMID 36854679.
- ↑ Hume, Julian P.; Walters, Michael (2012). Extinct Birds (англ.). London: A&C Black. с. 19—21. ISBN 978-1-4081-5862-3.
- ↑ Angst, Delphine; Buffetaut, Eric (2017). Aepyornithiformes. Palaeobiology of Extinct Giant Flightless Birds (англ.). Elsevier. с. 65—94. doi:10.1016/b978-1-78548-136-9.50003-9. ISBN 978-1-78548-136-9.
Джерела
- Davies, S. J. J. F. (2003). Elephant birds (Aepyornithidae). У Hutchins, Michael (ред.). Grzimek's Animal Life Encyclopedia (англ.). Т. 8. Birds I Tinamous and Ratites to Hoatzins. Farmington Hills, MI: Gale Group. с. 103—104. ISBN 978-0-7876-5788-8.
- Mlíkovský, J. (2003). Eggs of extinct aepyornithids (Aves: Aepyornithidae) of Madagascar: size and taxonomic identity (PDF). Sylvia. 39: 133—138.
- Brodkorb, Pierce (1963). Catalogue of Fossil Birds, Part 1 (Archaeopterygiformes through Ardeiformes). Bulletin of the Florida Museum of Natural History. 7 (4): 179—293. doi:10.58782/flmnh.wyet5564.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Епіорніс- BBC News (25 березня 2009). One minute world news. Day in Pictures. BBC News. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 26 березня 2009.
- Ghosh, Pallab (10 березня 2010). Ancient eggshell yields its DNA. BBC News. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 23 квітня 2010.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).