Альціон білогорлий
| ?Альціон білогорлий | |
|---|---|
 Самець білогорлого альціона (підвид A. m. monachus, заповідник Тангоко-Батуангес) | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Рід: | Острівний альціон (Actenoides) |
| Вид: | Альціон білогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Actenoides monachus (Bonaparte, 1850) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Halcyon monachus Halcyon monacha Actenoides monacha Monachalcyon monachus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Actenoides monachus |
 Віківиди: | Actenoides monachus |
 ITIS: | 554622 |
 МСОП: | 22726844 |
 NCBI: | 2231375 |
Альціо́н білогорлий[2] (Actenoides monachus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 31 см. У представників номінативного підвиду голова синя, верхня частина тіла темно-синьо-зелена, горло біле, шия і нижня частина тіла каштанові. У самців щоки сині, у самиць каштанові. Дзьоб яскраво-червоний. У молодих птахів щоки каштанові, дзьоб жовтуватий. У представників підвиду A. m. capucinus голова чорна.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- A. m. monachus (Bonaparte, 1850) — північ і центр Сулавесі, острови Лембех і Манадо-Туа;
- A. m. capucinus (Meyer, AB & Wiglesworth, 1896) — схід, південний схід і південь Сулавесі, острови Бутон і Вавоні.
Деякі дослідники виділяють підвид A. m. capucinus у окремий вид Actenoides capucinus[4].
Поширення і екологія
Білогорлі альціони мешкають на Сулавесі та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на висоті до 900 м над рівнем моря. Зокрема, білогорлі альціони зустрічаються в заповідниках Лоре-Лінду, Богані-Нані-Вартабоне і Тангоко-Батуангес. Птахи зустрічаються поодинці, живляться губоногими і жуками. Гніздування відбувається у березні-квітні, гніздо розміщується в норі, дуплі дерева або в термітнику.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Білогорлим альціонам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Actenoides monachus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Actenoides capucinus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022
Джерела
- Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters & Rollers. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-8028-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).