YaChudo

Альціон строкатий

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

?Альціон строкатий

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:Острівний альціон (Actenoides)
Вид:Альціон строкатий
Біноміальна назва
Actenoides lindsayi
(Vigors, 1831)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Dacelo lindsayi
Halcyon lindsayi
Посилання
Вікісховище:Actenoides lindsayi
Віківиди:Actenoides lindsayi
ITIS:554620
МСОП:22683535
NCBI:342376

Альціо́н строкатий[2] (Actenoides lindsayi) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Філіппін.

Опис

Строкатий альціон
Пара строкатих альціонів (самець зверху, самиця знизу)

Довжина птаха становить 26 см. У самців верхня частина голови темно-зелена, над очима жовто-блакитні "брови". через очі ідуть широкі чорні смуги, щоки, горло і шия оранжево-коричневі, під дзьобом блакитні "вуса". Верхня частина тіла оливково-зелена або коричнево-зелена, пера на ній мають охристо-жовті кінчики, що формують плямистий візерунок. Нижня частина тіла плямиста, чорно-біла. Очі чорнувато-карі, дзьоб зверху чорний, знизу жовтуватий, лапи жовтувато-зелені.

У самиць забарвлення загалом менш яскраве, "брови" зеленуваті, "вуса" коричнювато-зелені, "комір" на задній частині шиї бурувато-чорний, горло має таке ж забарвлення, що і груди. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак більш тьмяне.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія

Строкаті альціони живуть в густому підліску вологих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться жуками та іншими безхребетними, іноді дрібними хребетними.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Actenoides lindsayi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 вересня 2022.

Джерела

  • Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters & Rollers. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-8028-8.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).