Шиподзьоб карликовий
| ?Шиподзьоб карликовий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Надродина: | Meliphagoidea |
| Родина: | Шиподзьобові (Acanthizidae) |
| Підродина: | Шиподзьобні (Acanthizinae) |
| Рід: | Шиподзьоб (Acanthiza) |
| Вид: | Шиподзьоб карликовий |
| Біноміальна назва | |
| Acanthiza iredalei Mathews, 1911 | |
| Підвиди | |
| |
| Посилання | |
| Acanthiza iredalei | |
| Acanthiza iredalei | |
| 558376 | |
| 22704644 | |
| 117189 | |
Шиподзьоб карликовий[2] (Acanthiza iredalei) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить 9-10 см. Колір верхньої частини тіла варіюється від оливково-сірого до більш темного оливково-коричневого. Гузка темно-жовта. Живіт кремового кольору. Дзьоб темний.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- A. i. iredalei Mathews, 1911;
- A. i. hedleyi Mathews, 1912;
- A. i. rosinae Mathews, 1913.
Поширення і екологія
Номінативний підвид A. i. iredalei мешкає шістьма окремими популяціями в Західній Австралії, а також окремою популяцію в екорегіоні Карнарвон. Представники підвиду A. i. hedleyi мешкають на сході Австралії, представники підвиду A. i. rosinae мешкають на півдні Австралії.
Карликові шиподзьоби живуть в чагарниках і солончаках, поблизу солоних озер, на пустищах. Рідко зустрічаються поодинці, живуть парами або зграйками до восьми птахів.
Раціон
Карликові шиподзьоби харчуються комахами і павуками, яких ловлять серед чагарників. Вони рідко шукають здобич на землі, віддаючи перевагу високим чагарникам і деревам.
Розмноження
Сезон розмноження триває з липня по листопад. Гнізда невеликі, розміщуються в чагарнику. В кладці зазвичай три яйця.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, який не потребує особливих заходів зі збереження. Однак в Австралії підвиди A. i. iredalei і A. i. rosinae вважаються вразливими, стан збереження підвиду A. i. hedleyi вважається близьким до загрозливого.[4][5] Підвид A. i. iredalei вимер на Північній території. Він вважаєтться єдиним птахом, якій вимер на Північній території з початку європейської колонізації.[6]
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Acanthiza iredalei. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2019.
- ↑ Birds Australia [Архівовано 2009-06-02 у Library of Congress]
- ↑ Department of the Environment and Water Resources (2007). Acanthiza iredalei iredalei in Species Profile and Threats Database, Department of the Environment and Water Resources, Canberra. Available from: [1] [Архівовано 23 листопада 2008 у Wayback Machine.].
- ↑ Pavey, Chris; Ward, Simon (Грудень 2012). Threatened Species of the Northern Territory: Slender-Billed Thornbill (PDF). Northern Territory Government: Department of Land Resource Management. Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2015. Процитовано 28 червня 2021. [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).