Шиподзьоб широкохвостий
| ?Шиподзьоб широкохвостий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Надродина: | Meliphagoidea |
| Родина: | Шиподзьобові (Acanthizidae) |
| Підродина: | Шиподзьобні (Acanthizinae) |
| Рід: | Шиподзьоб (Acanthiza) |
| Вид: | Шиподзьоб широкохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Acanthiza apicalis Gould, 1847 | |
| Підвиди | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Acanthiza apicalis |
 Віківиди: | Acanthiza apicalis |
 ITIS: | 916747 |
 МСОП: | 22731025 |
 NCBI: | 117185 |
Шиподзьоб широкохвостий[2] (Acanthiza apicalis) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить 9-11 см, вага 7 г. Спина сіро-коричнева, гузка рудувата, хвіст темний з білим кінчиком. Живіт кремового кольору з темними плямками. Самці дещо більші за самок.[3]
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[4]
- A. a. cinerascens Schodde & Mason, IJ, 1999 (схід Австралії);
- A. a. whitlocki North, 1909 (захід і центр Австралії);[5]
- A. a. apicalis Gould, 1847 (південний захід і південь Австралії);
- A. a. albiventris North, 1904 (південний схід Австралії).
Поширення і екологія
Широкохвості шиподзьоби є ендеміками Австралії.[6] Мешкають в сухих чагарниках і лісах; на південному заході мешкають також в піщаних пустищах і евкаліптових лісах.
Раціон
Широкохвості шиподзьоби харчуються комахами і павуками, а також доповнюють раціон насінням. Харчуються на землі, під чагарниками, а також серед листя.
Розмноження
Сезон розмноження триває з липня по грудень. В кладці зазвичай три яйця, інкубаційний період триває 19 днів. Пташенята покидають гніздо на 17 день.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Acanthiza iredalei. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Birds in Backyards: Inland Thornbill Factsheet. Australian Museum. 2006. Accessible via: [1] [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2019.
- ↑ Whitlock, F. L. (1910). On the East Murchison. Four months collecting trip. The Emu. Melbourne : Royal Australasian Ornithologists Union. 9 (4): 198. Процитовано 16 липня 2018.
- ↑ Oz Birds: Inland Thornbill. 2006. Accessible via. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 28 червня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).